Ллэться музика через край...

 

Ллэться музика через край

БАТЮК Порфирій Кирилович

            Народився 28 лютого (11 березня)  1884 у м. Зіньків на Полтавщині. 

           Композитор, фольклорист і педагог. Член СКУ (1932). Закінчив у С.-Петербурзі музичну школу Смоленського та музичний клас Придворного співця капели (1912).

        Музичну освіту здобув у Петербурзі в музичній школі ім. Смоленського та в придворній спеціальній капелі (зі званням диригента, вчителя співу та теорії музики). Вивчав також гру на скрипці у П. Вілкомірского і постановку голосу у В. Власова в Москві.

        У 1913 повернувся на Україну й розпочав музично-педагогічну працю. З 1913 – по 1920, вчитель співу в гімназії в м. Зінькові. Видав «Музичну хрестоматію для шкіл» та збірку шкільних хорів «Червоні свята».

        Належав до молодої музичної школи 1920-х рр., зорієнтованої на творчі засади М. Леонтовича, зокрема на поліфонічність акапельних творів, стилістику хорового аранжування, жанрового розмаїття в обробках народних пісень.

         У 1918 разом із П. Толстяковим у м. Зінькові заснували школу для диригентів сільських хорів.

        1919 – викладав музичну теорію дисциплін на курсах дошкільне виховання (Зіньків).

       1929–33 – викладач музично - теоретичних дисциплін у Охтирському педагогічному технікумі;

       1933–1941 – у Харкові: диригент самодіяльних хорових колективів, методист Будинку худонього виховання дітей.

       1944–46 – старший науковий співробітник ІМФЕ АН УРСР;

       1946–48 – керівник хору Київської партійно школи. Збирав і досліджував українські народні пісні.

       1946 – учасник фонографічної фольклорної експедиції на Закарпаття, музичні розшифровки якої ввели в науковий обіг багатий матеріал для встановлення явища дуалізму інтервалів, відкритого П. Барановським.

       Працював переважно в жанрах вокальної музики, пройнятої українським наронич мелосом. Здійснив хорові розклади зі збірника українських народних мелодій з голосу Лесі Українки у записах К. Квітки.

       Автор фортепіанних п’єс на теми українських народних мелодій «Дудочка», «Дзьобка», «Таночок» (1935– 41). Відомий як автор хору «Тихо над річкою» (слова С. Черкасенка). Інші твори – хори акапела («Заповіт» – для дитячого хору, «Мені тринадцятий минало» – для мішаного хору на слова Т. Шевченка; обидва – 1961), «Шевченкові» на слова Л. Волошина (1963), дві кантати (1967); твори для мішаного хору: «У долині є криниця» (слова П. Амбросій), «На могилі високій» (слова П. Яценка, обидва – 1961), романси для хору із супроводом на слова О. Пушкіна, Т. Шевченка, С. Олійника, пісні, обробки українських («Чи це ж тая криниченька», «По садочку ходжу», «Ой на горі бережечок») та мордовських народних пісень для мішаного хору, фортепіанні п’єси на українські народні теми та ін.

       У творчрму доробку Батюка є панегіричні твори, написані в дусі часу («За Сталіна голос народ подає», «Ой Сталіне, ріднесенький», «Підписався перший Сталін",  "Пісня про Стокгольмську відозву»; усі – 1950).

       Автор рукописного «Збірника народних пісень для школи в обробці для хору з фортепіано».

         Фольклорні матеріали Батюка об’єднано у цикли:

-          про 2-у світову війну, партизанські пісні,

-         народні пісні з Полтавщини та Харківщини (зберігаються у рукописних фондах ІМФЕ НАНУ).

    Помер 19 квітня 1973 року в Києві.