Таємний, загадковий Микола Гоголь

 

Таємний, загадковий Микола Гоголь

Всі оглухли – похилились

В кайданах… байдуже…

Ти смієшся, а я плачу,

Великий мій друже

Т. Г. Шевченко «Гоголю»

Микола Гоголь – постать, яка залишила величезний слід як в українській, так і в російській літературах. Письменник-психолог, письменник-драматург, письменник-реаліст, письменник-містик полонив серця своїх сучасників, став каменем спотикання українських та російських літературознавців усіх часів.

Хто він, цей українець, що писав російською мовою, кохаючи рідну Україну? Українські і російські письменники, які вперше прочитали М.В.Гоголя, були зачаровані його словом, простим і влучним, страшним і містичним, дотепним і жартівливим, правдивим і безкомпромісним. Герої знаменитого українця були виписані з такою щирістю, що читач з насолодою споглядав як чесного і доброго, так і підлого          й           жалюгідного          героя.

 Письменник легенда – гордість українців, людина, ім’я якої плекають слов’янські народи, бо душа автора належала їм обом. Мова його творів – то мова України, краю, де він народився і виріс. Твори Гоголя переповнені українськими словами: бандура, баклага, батіг, вояка, винниця, галушки, діжа, добродій, повітка, пошапкуваться, пищик, ясочка, стусан, сукня… Природа України зачарувала Гоголя, і він отримував величезну насолоду і задоволення, просто упивався красою, описуючи Дніпро, ніч, степ…

Як зазначив Микола Жулинський «Шевченко і Гоголь – дві половинки великого українського серця – так ніколи й не стулилися. Не зустрілися, не погомоніли. Не пожартували й не заспівали українських пісень… Лиха доля розносила їх по світах – Гоголя усамітнювала в країнах Європи, а Шевченка гнала пекельними пісками подалі від України. І Шевченко, і Гоголь духовно живилися Україною, її історією, народною культурою, легендами, міфами, переказами. Обидва були на час полишення України свідомими українцями, внутрішній світ яких наповнився національною історичною міфологією, життя і побуту земляків.»

Гоголь був надзвичайно талановитим письменником, але навіть його великий талант не зробив би з Гоголя великого митця, якби не мав він того широченного світогляду,овіяного епохою, країною, народом, місцевими та історичними обставинами. Геніальність його натури як письменника і як людини полягає в тому, що він не тільки зафіксував, побачив те, що не дано іншим, а дістав і освітив перед світлом прожектора найменші і найнепомітніші риси героя. Неповторність та оригінальність письменника побачили й оцінили (кожен по-своєму) всі літературознавці тієї епохи, хоч і оцінки їх не завжди збігались, але «не помітити», пройти повз талант Гоголя не міг ніхто.душі, письменника завжди жила і квітла Україна і він сам був тим українцем, у якому бурхливо кипить, нестримно вирує, ніжно дише і полум’ям горить життя.

 Микола Васильович Гоголь – класик світової культури, один з найбільш незвичайних і загадкових письменників.
           Він залишив у спадок неоціненний доробок з повістей і романів, драматургії та публіцистики. Його твори читають та екранізують в Америці й Німеччині, в Росії і Білорусі , і , звісно в Україні. Про нього розповідають містичні легенди, загадковою залишається навіть смерть Миколи Васильовича.
          Твори М.В. Гоголя "Тарас Бульба", "Мертві душі", "Вечори на хуторі біля Диканьки", "Ревізор", "Вій", "Одруження", "Записки божевільного" знайшли своє місце серед найкращих художніх досягнень світової літератури.
          2 квітня до 210-ї річниці від дня народження відомого письменника-мислителя у Кирило-Ганнівській бібліотеці-філії №18 діє книжкова виставка "Таємничий, загадковий Гоголь", на якій представлені видання Миколи Гоголя та література про життя і творчість визнаного класика української  літератури першої половини ХІХ століття.

Цифрова освіта в бібліотеці

 

         Кирило-Ганнівська сільська бібліотека-філія продовжує навчання на Національній освітній платформі "Дія. Цифрова освіта". Користувачі та всі бажаючі мають змогу пройти навчання з цифрової грамотності, переглянути відповідний освітній серіал ,   скласти тести.  Відвідувачі бібліотеки отримали консультацію як сплачувати комунальні послуги через Приват-24, створювати особисті кабінети та передавати показники лічильників, замовляти ліки через через «e-Health» або HELSI,  для інших користувачів провели групове навчання на якому вони переглянули освітні серіали: "Онлайн-безпека для людей елегантного віку" . Переглядаючи серіал учасники дізналися, як безпечно користуватися інтернет мережею та отримувати користь від сучасних технологій.

    Пройшовши навчання користувачі отримали практичні навички, як користуватися надійними джерелами інформації, способи їх перевірки, опановували навички захисту своїх персональних даних в соцмережах та вчилися розпізнавати дезінформацію та багато іншої  інформації.  

Підсумком навчання стане отримання сертифікатів.

Жменька сміху всім на втіху

 

            Жменька сміху всім на втіху

    Сміх — це одна з найкращих речей, яку ми можемо зробити для нашого здоров’я. Він сприяє нормальній роботі серця, знижує артеріальний тиск, підвищує імунітет, оберігає від депресії. Сміх підвищує загальну якість життя — люди, які люблять пожартувати, як правило, мають адекватну самооцінку, меншу тривожність, легше знаходять друзів і однодумців у житті. Гумор часто допомагає вийти з важкої життєвої ситуації, розряджає напругу у відносинах, знімає стрес, підіймає моральний дух.

1 квітня-Міжнародний день сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня».

В Україні ж це День сміху – позитивне весняне свято. Назва говорить сама за себе — цей день має бути жартівливим та веселим. Правда, сміх буває різним і сьогодні більшість українців зовсім воліють уникати подібного вираження почуттів і емоцій. Причина проста – Україна другий квітень зустрічає в умовах війни. Обтяжливе інформаційне поле постійно намагається підвести нас до одного і того ж питання: «А чому радіти? Зараз не до веселощів!». І все ж, навіть у самій наймудріший Книзі всіх часів і народів, у Святому Письмі, є такі слова: «Завжди радійте».

У цей день прийнято влаштовувати різноманітні жарти, розіграші, фестивалі гумору. Найвідомішим в Україні з 1973 року був Одеський фестиваль гумору.

День сміху має своє неписане правило — жарти й розіграші мають бути смішними для всіх учасників, не шкодити здоров’ю та не завдавати матеріальних збитків.

Цікаво, що в давнину цього дня не починали нових справ, не одружувалися та не саджали будь-яких рослин, бо вважалося, що всі починання закінчаться невдачею. Зараз в такі прикмети не дуже вірять, проте майже в усіх країнах намагаються не запроваджувати нових правил чи законів саме 1 квітня, бо їх можуть сприйняти як жарт.

Це свято пов’язане з часом настання весни, з відродженням природи і в його основу покладені найбільш життєствердні емоції — радість та сміх. 

Українці були завжди щедрими на гумор і сатиру. Свого часу на весь світ прославилися такі видатні українські гумористи: Остап Вишня, Степан Олійник, Павло Глазовий та ін.

В наш зовсім нелегкий час, з масою проблем різного характеру, дуже важко бути оптимістом та шукати в чомусь позитив. Але вірити в краще потрібно, і не тільки вірити, але й вносити щось хороше та веселе в наше повсякденне життя.

         До Дня гумору 30 березня у Кирило-Ганнівськой бібліотеці-філії №18 спільно з працівниками БК організовано розважальний захід  «Жменька сміху всім на втіху».

         Діти читали смішинки, грали гру: «І ми теж», приймали участь у гумористичній вікторині та конкурсах, ознайомилися з творчістю таких авторів-гумористів, як Грицько Бойко, Павло Глазовий, Остап Вишня, Степан Руданський, переглянули мультимедійну презентацію “Гумор письменників України для дітей”.

  Хочеться, звичайно, щоб День гумору був хоча би кожного місяця і приносив справжнє естетичне задоволення та посмішки як на обличчях дітей, так і дорослих.

  І якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, - подаруйте йому спочатку свій гарний настрій.

  Тож давайте частіше посміхатися! Хай сміх освітлює обличчя! Хай допомагає нам стати щасливими, досягти успіху, жити з вірою і надією в серці!

Сьогодні, як ніколи, важливо знайти привід для посмішки, адже смуток нам не допоможе. Пам’ятаймо, що гумор і сміх — відмінна зброя. Тож, зберігайте позитивний настрій, посміхайтеся частіше і даруйте один одному радість! 

Все буде Україна! З усмішкою на вустах до Перемоги!

Поезія – високий стяг душі

 

Поезія – високий стяг душі

«Поезія так відрізняється від прози,

як танець від прогулянки пішки».

Джон Вейн

 

            Всесвітній день поезії. Поезія – високий стяг душі. Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

           Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» - одна з важливих її якостей.

Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. Рішення про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

   Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

  Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами - в діалозі, який є гарантом миру.

 Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року.

Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: ―Не люблю віршів всіляких поетів!‖, мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов'язково знайшов би собі поетів до душі.