26 квітня 1986 року, тридцять чотири роки тому, сталася жахлива трагедія на Чорнобильській АЕС, масштабна катастрофа, яка згубила життя багатьох тисяч людей. Багато людських доль обпалила своїм смертоносним сяйвом Полинова зоря, як зазвичай називають цю аварію. Час невблаганний… спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день чорнобильської трагедії залишається величезним горем для нас, українців.
на приборкання атомної стихії залучалися тисячі людей. У страшенну чорнобильську зону з Полтавщини було відправлено 15600 чоловік, у їх числі були і наші односельці:
Іванов Василь Іванович, народився 6 грудня 1969 року в селі Яцино-Окарі Зіньківського району. 1985 року закінчив Кирило-ганнівську восьмирічну школу, потім навчався в професійно – технічному училищі в Писаревщині Диканського району. Здобув спеціальність водія та електрика з 1987 по 1989 рік служив у армії, у внутрішніх військах у Чорнобилі. Був водієм. За добросовісну службу нагороджений медаллю.
Інвалід ІІІ групи.
Канава Володимир Володимирович
народився
19 травня 1954 року в селі Шевченки. Після закінчення Кирило-Ганнівської восьмирічної школи навчавсь в Зіньківському професійно-технічному училищі, де здобув професію водія та електрика. З 1972 по 1974 рр. служив в армії потім працював електриком колгоспу «Росія».
Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській Атомній Електростанції з 22 липня по 2 вересня 1986 року. За цей час 7 разів виїздив у найнебезпечніше місце-до реактора. У 2004 році вийшов на пільгову пенсію як ліквідатор на ЧАЕС.
Фірчук Іван Онуфрійович, народився 16 червня 1959 року в селі Черешеньки Винницького району Чернівецької області. Закінчив восьмирічну школу, навчався в Чернівецькому технікумі життєво-комунального будівництва. 1978-1980 роки–служба у внутрішніх військах під Москвою та у Молдові. Разом із сімєю переїхав д осела Шевченки Зіньківського району. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 20 по 31 травня 1986 року, працював з дозиметром. У віці 50 років, як ліквідатор вийшов на пенсію. Помер і похований у с. Шевченки.
Юмашев Микола іванович, народився 18 травня 1943 року в селі Кирило-Ганнівка. Після закінчення семерічки працював у колгоспі фуражиром. Військову службу проходив у Естонії, був помічником кухаря. 3 червня п овересень 1986 року був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС. Спочатку був кухарем, а потім працював в зоні реактора. Після повернення працював у колгоспі «Росія» трактористом.
Помер 25 жовтня 2002 року. Похований у селі Кирило-Ганнівка.
Живе у селі Миколївка Кирило-Ганнівської сільської ради гарна жінка, чуйна і доброзичлива, яка довгий час проживала у місті Полтава, а зараз повернулася до рідної серцю Миколаївки. Це Гуля Любов Павлівна. Вона пише вірші, які мов пісня несуть у собі ніжність і красу. Один із її віршів присвячений Чорнобильській катастрофі.
на приборкання атомної стихії залучалися тисячі людей. У страшенну чорнобильську зону з Полтавщини було відправлено 15600 чоловік, у їх числі були і наші односельці:
Іванов Василь Іванович, народився 6 грудня 1969 року в селі Яцино-Окарі Зіньківського району. 1985 року закінчив Кирило-ганнівську восьмирічну школу, потім навчався в професійно – технічному училищі в Писаревщині Диканського району. Здобув спеціальність водія та електрика з 1987 по 1989 рік служив у армії, у внутрішніх військах у Чорнобилі. Був водієм. За добросовісну службу нагороджений медаллю.
Інвалід ІІІ групи.
Канава Володимир Володимирович
народився
19 травня 1954 року в селі Шевченки. Після закінчення Кирило-Ганнівської восьмирічної школи навчавсь в Зіньківському професійно-технічному училищі, де здобув професію водія та електрика. З 1972 по 1974 рр. служив в армії потім працював електриком колгоспу «Росія».
Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській Атомній Електростанції з 22 липня по 2 вересня 1986 року. За цей час 7 разів виїздив у найнебезпечніше місце-до реактора. У 2004 році вийшов на пільгову пенсію як ліквідатор на ЧАЕС.
Фірчук Іван Онуфрійович, народився 16 червня 1959 року в селі Черешеньки Винницького району Чернівецької області. Закінчив восьмирічну школу, навчався в Чернівецькому технікумі життєво-комунального будівництва. 1978-1980 роки–служба у внутрішніх військах під Москвою та у Молдові. Разом із сімєю переїхав д осела Шевченки Зіньківського району. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 20 по 31 травня 1986 року, працював з дозиметром. У віці 50 років, як ліквідатор вийшов на пенсію. Помер і похований у с. Шевченки.
Юмашев Микола іванович, народився 18 травня 1943 року в селі Кирило-Ганнівка. Після закінчення семерічки працював у колгоспі фуражиром. Військову службу проходив у Естонії, був помічником кухаря. 3 червня п овересень 1986 року був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС. Спочатку був кухарем, а потім працював в зоні реактора. Після повернення працював у колгоспі «Росія» трактористом.
Помер 25 жовтня 2002 року. Похований у селі Кирило-Ганнівка.
Живе у селі Миколївка Кирило-Ганнівської сільської ради гарна жінка, чуйна і доброзичлива, яка довгий час проживала у місті Полтава, а зараз повернулася до рідної серцю Миколаївки. Це Гуля Любов Павлівна. Вона пише вірші, які мов пісня несуть у собі ніжність і красу. Один із її віршів присвячений Чорнобильській катастрофі.
Чорнобиль
Чорнобиль, Чорнобиль-
Сумний вітер віє
Чорнобиль, Чорнобиль-
Там згаслі надії
Чорнобиль, Чорнобиль-
Там туга і горе
Чорнобиль, Чорнобиль
Сумні дзвонять дзвони
Це-символ скорботи,
Це символ біди,
Як пам’ятник горю
Пізнали всі ми
Нехай не повтореться
Більше біда,
Чорнобилю-ні!
Хай сад розквіта
Нехай зацвітуть
На Чорнобиль-землі
Красуня калина
Й квітки на весні
Міста де лиш тіні та туга живуть
Всім спати дорослі
Нехай не дають
Тоді лише зможе
Матуся-Земля
Шовковими квітами
Вкрити поля.
Кирило-Ганнівська бібліотека-філія підготувала книжкову виставку літератури до 34-річниці аварії на Чорнобильській АЕС.
