Жменька сміху всім на втіху

 

            Жменька сміху всім на втіху

    Сміх — це одна з найкращих речей, яку ми можемо зробити для нашого здоров’я. Він сприяє нормальній роботі серця, знижує артеріальний тиск, підвищує імунітет, оберігає від депресії. Сміх підвищує загальну якість життя — люди, які люблять пожартувати, як правило, мають адекватну самооцінку, меншу тривожність, легше знаходять друзів і однодумців у житті. Гумор часто допомагає вийти з важкої життєвої ситуації, розряджає напругу у відносинах, знімає стрес, підіймає моральний дух.

1 квітня-Міжнародний день сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня».

В Україні ж це День сміху – позитивне весняне свято. Назва говорить сама за себе — цей день має бути жартівливим та веселим. Правда, сміх буває різним і сьогодні більшість українців зовсім воліють уникати подібного вираження почуттів і емоцій. Причина проста – Україна другий квітень зустрічає в умовах війни. Обтяжливе інформаційне поле постійно намагається підвести нас до одного і того ж питання: «А чому радіти? Зараз не до веселощів!». І все ж, навіть у самій наймудріший Книзі всіх часів і народів, у Святому Письмі, є такі слова: «Завжди радійте».

У цей день прийнято влаштовувати різноманітні жарти, розіграші, фестивалі гумору. Найвідомішим в Україні з 1973 року був Одеський фестиваль гумору.

День сміху має своє неписане правило — жарти й розіграші мають бути смішними для всіх учасників, не шкодити здоров’ю та не завдавати матеріальних збитків.

Цікаво, що в давнину цього дня не починали нових справ, не одружувалися та не саджали будь-яких рослин, бо вважалося, що всі починання закінчаться невдачею. Зараз в такі прикмети не дуже вірять, проте майже в усіх країнах намагаються не запроваджувати нових правил чи законів саме 1 квітня, бо їх можуть сприйняти як жарт.

Це свято пов’язане з часом настання весни, з відродженням природи і в його основу покладені найбільш життєствердні емоції — радість та сміх. 

Українці були завжди щедрими на гумор і сатиру. Свого часу на весь світ прославилися такі видатні українські гумористи: Остап Вишня, Степан Олійник, Павло Глазовий та ін.

В наш зовсім нелегкий час, з масою проблем різного характеру, дуже важко бути оптимістом та шукати в чомусь позитив. Але вірити в краще потрібно, і не тільки вірити, але й вносити щось хороше та веселе в наше повсякденне життя.

         До Дня гумору 30 березня у Кирило-Ганнівськой бібліотеці-філії №18 спільно з працівниками БК організовано розважальний захід  «Жменька сміху всім на втіху».

         Діти читали смішинки, грали гру: «І ми теж», приймали участь у гумористичній вікторині та конкурсах, ознайомилися з творчістю таких авторів-гумористів, як Грицько Бойко, Павло Глазовий, Остап Вишня, Степан Руданський, переглянули мультимедійну презентацію “Гумор письменників України для дітей”.

  Хочеться, звичайно, щоб День гумору був хоча би кожного місяця і приносив справжнє естетичне задоволення та посмішки як на обличчях дітей, так і дорослих.

  І якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, - подаруйте йому спочатку свій гарний настрій.

  Тож давайте частіше посміхатися! Хай сміх освітлює обличчя! Хай допомагає нам стати щасливими, досягти успіху, жити з вірою і надією в серці!

Сьогодні, як ніколи, важливо знайти привід для посмішки, адже смуток нам не допоможе. Пам’ятаймо, що гумор і сміх — відмінна зброя. Тож, зберігайте позитивний настрій, посміхайтеся частіше і даруйте один одному радість! 

Все буде Україна! З усмішкою на вустах до Перемоги!

Поезія – високий стяг душі

 

Поезія – високий стяг душі

«Поезія так відрізняється від прози,

як танець від прогулянки пішки».

Джон Вейн

 

            Всесвітній день поезії. Поезія – високий стяг душі. Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

           Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» - одна з важливих її якостей.

Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. Рішення про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

   Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

  Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами - в діалозі, який є гарантом миру.

 Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року.

Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: ―Не люблю віршів всіляких поетів!‖, мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов'язково знайшов би собі поетів до душі.