суботу, 18 липня 2020 р.

Міжнародний день шахів

                       
       20 липня у всьому світі відзначають Міжнародний день шахів. За ініціативи Всесвітньої шахової федерації ФІДЕ його святкують з 1996 року.
      Гра має досить довгу історію. Перші аналоги фігур з’явилися ще в III-IV тисячоліттях до нашої ери в Єгипті, а батьківщиною сучасних шахів вважають Індію. У V столітті нашої ери індійці бавилися в настільну гру чатуранґа, метою якої було знищення фігур суперників. Правила були схожі на теперішні, відрізнялася кількість гравців – їх було четверо, не існувало таких понять, як шах, мат і пат. А ще в Стародавній Індії карали за програш – переможеним відрубували пальця на руці.
     До того, як на терени України потрапили шахи, у Київській Русі в IV столітті існувала доволі подібна до них гра – тавлія, яку завезли вікінги. До Європи звичні нам шахи потрапили в IX столітті, а за сто років вони дійшли до нас. Археологічні розкопки Вишгорода, Києва, Турова свідчать, що – з Персії. Із билин і поем можна зрозуміти, що ця гра була досить поширеною на землях Київської Русі, а її розвитку активно сприяли місцеві меценати.
    У незалежній Україні 1992 року було засновано Федерацію шахів, яка щороку організовує змагання серед чоловіків і що два роки – серед жінок. Із 2011 року День шахів в Україні почали відзначати 20 липня разом з усім світом.
   Шахи – це стратегічна гра з елементами мистецтва, науки й спорту. Вони – такий собі розумовий тренажер, оскільки вимагають постійного інтелектуального напруження й розв’язання логічних задач, розвивають концентрацію уваги, а також покращують пам’ять. Лікарі рекомендують шахи як спосіб боротьби та профілактики проти хвороби Альцгеймера. Науковці використовують їх для педагогічних та психологічних досліджень і завдяки ним моделюють системи штучного інтелекту.

                 

суботу, 4 липня 2020 р.

Свято Івана Купала

                                   
                                 

                          ЩО ОЗНАЧАЄ СВЯТО

     Свято    Івана Купала дуже стародавнє і бере свій початок ще з язичницьких часів. Воно символізує зв'язок людини з природою і перехід до літнього циклу. Якщо до цього часу сонце було в фазі весняного бога Ярила, то після свята переходило в фазу Купала. Позаяк наші пращури до християнських часів велику роль виділяли богам, зокрема Сонцю, то Івана Купала також було пов'язане з цим небесним світилом.
     Святкування відбувалося в червні, у день літнього сонцестояння, коли Сонце було в самому зеніті – вважається найкращим часом, щоб продовжувати рід. У цей час також дуже добрий врожай, розквітає природа, рослини. Тому саме на Івана Купала приділялася велика увага ритуалам, обрядам і традиціям.
     

КОЛИ СВЯТКУЮТЬ

    Раніше Івана Купала святкувалося за старим календарем у ніч із 22 на 23 червня – найдовший день у році. За новим, григоріанським, – свято відбувається в ніч на 7 липня. Найправильніше традиційно святкувати ввечері, з приходом ночі.     Ніч   на  Іванв  Купала  вважаєеься  магічною.
   .

ЯК СВЯТО ПЕРЕЙШЛО З ЯЗИЧНИЦТВА ДО ХРИСТИЯНСТВА

    Раніше свято називалося просто Купала, а вже пізніше додалося Івана на честь Івана Хрестителя. Коли князь Володимир хрестив Русь у 988 році, народ почав переходити в християнство. І, звичайно, багато язичницьких свят, як Івана Купала та Масляна, перейшли в християнські обряди. Вони мають дуже велику історію і від них відмовитися було неможливо, тому що народ сотні років їх святкував. Люди дуже поважали і любили всі традиції, обряди, які пов'язані з природою. Вони зустрічали і проводжали весну, літо, осінь та зиму. У церквах, особливо в XI-XII століттях часто згадувалося Івана Купала, але сьогодні це свято є лише на календарі та традиційно існує лише в народі.

ЧОМУ УКРАЇНЦІ ДОСІ ПАМ'ЯТАЮТЬ СТАРОВИННЕ СВЯТО

    В українців дуже добре зберігаються різні обряди.       Якщо сучасники не пам'ятають як язичники святкували, то десь на генетичному рівні воно все-таки збереглося. І традиції продовження роду, поваги до батьків і прадідів існують досі. Ще в часи Київської Русі було почесним продовжувати справи свої дідів-прадідів. Недарма культ роду тоді був одним із головних. До того ж, це приємне і позитивне свято, яке зближує з природою.
    Нині в сучасному світі важко приєднатися до природних стихій, тому що всюди місто, будинки і технології. Тому декілька свят у році допоможуть трішки відійти від сучасності і від буденності, об'єднатися в хороводи, познайомитися з іншими людьми і заручитися до різних цікавих традицій.

ЩО НЕ МОЖНА РОБИТИ НА ІВАНА КУПАЛА

    На Івана Купала не можна сваритися з близькими, бажати іншому зла чи заздрити. Святкова ніч містична і стосується продовження роду, тому все набуває особливого значення.
    Також не можна вночі бути у водоймах, тому що вночі прокидаються нечисті сили: водяний чи русалка можуть затягти вас у воду. Бажано вдень купатися, а не ввечері.

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ

Плести ляльки-мотанки

        Оскільки на Івана Купала прокидається нечиста сила, потрібно бути на сторожі. Домівку можна захистити оберегами. Часто вони мають вигляд ляльок-мотанок (символ домашнього вогнища та матері-берегині). Вважається, що трави, які в цю ніч покладуть в оберіг матимуть магічну силу протягом наступного року.    
 Пошук квіту папороті
     Ввечері на Івана Купала шукають папороть – магічну квітку. Вважається, що хто знайде папороть і побачить її вогняно-червоний цвіт, то та людина стане багатшою матеріально, духовно і буде набагато щасливішою. За легендою, папороть квітне лише декілька секунд. Молоді хлопці і дівчата, а також діти вирушали до лісу, до парків, щоб побачити цю містичну квітку.
Стрибки через вогнище





      Вважається, що купальське багаття очищує. Якщо в цю ніч перестрибнути через вогнище, то душа очиститься, і таким чином людина стане здоровішою, позбудеться всіх негараздів, негативу і хвороб.
Спалювання опудала
                        
     Головне опудало, яке спалюється, – це купальське, воно символізує чоловічий початок. Також згоріти має опудало Марени (богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів і хвороб). Вона символізує жіночий початок. Тобто для продовження роду, спалюються опудала для відвернення всіх негараздів. Із цього ритуалу прийнято вважати прихід нового циклу пори року – перехід у літо.
 Плетіння віночків  
              
    Якщо ми прив'язуємося до традицій, то воно актуальне для дівчат, які хочуть одружитися. Вони плетуть віночки, а потім їх пускають по воді, і таким чином можна зрозуміти, що їх чекає цього року. Якщо віночок потонув, значить дівчина цьогоріч кохання не знайде. Якщо він відплив, але зупинився, то кохання буде, але не так скоро. Якщо ж віночок відплив і поплив за течією, то цього року дівчина знайде своє кохання і одружиться.
Квіти і трави повинні бути з наших земель. Особливо вітаються польові, які були популярними ще в часи Київської Русі: звіробій, ромашка, чистотіл, ті, які використовувалися для різних настоянок. Чим пишніший вінок, тим більше шансів, що дівчина знайде своє кохання.
       


     Коли плетуть віночки дорослі, то вони залишають їх на цілий рік як оберіг. Позаяк купальська ніч магічна, то ті трави, які зібрані на Івана Купала і сплетені у вінок, набувають магічної сили і протягом року оберігають родину та будинок.