Вишиванка – генетичний код нації

                         Вишиванка – генетичний код нації

Вишита сорочка завжди була важливим складником одягу будь-якого українця: її одягали і повсякдень, і на свято, з нею вітались зі світом та йшли в останню путь. Вишиванка була ознакою та окрасою народу, частиною культури й самосвідомості. У наш час вона стала вишуканим елементом гардеробу й отримала своє власне свято, котре відзначають третього четверга травня кожного року.

День вишиванки – всеукраїнське свято, покликане зберегти споконвічні традиції створення та носіння етнічного вишиваного одягу. Він не є офіційним святом, а був започаткований в 2006 році студентами Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича ініціатором була Леся Воронюк. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, стало міжнародним

Історія української вишивки має не одну тисячу років і, за ствердженнями істориків та археологів, бере свій початок від представників трипільської та скіфської культур, що в давнину проживали на території нашої країни.

Вишитий одяг також був популярний за часів Київської Русі. Ще в 11 столітті сестрою Володимира Мономаха, княгинею Анною, було створено першу школу вишивки, де опановувалось мистецтво гаптування золотом та сріблом.

Вишивка здавна відігравала для українців не тільки функцію одягу, а й слугувала оберегом від усілякого зла. Саме тому сорочки та сукні оздоблювали візерунками на рукавах, комірах та на подолі. Узори вишивок – це особливі письмена, в які майстрині вкладали сакральний смисл, закодовуючи його особливими знаками та символами роду та первинної енергії природи. Також вишивка була своєрідною візитівкою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися її вік, сімейний стан, соціальний статус.

Орнаменти вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні. Рослинні традиційно вишивали на жіночому одязі, геометричні – на чоловічому. Використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та «ретязь»(різновид «хрестика»), мережання, низь, «білим по білому». 

У 19 сторіччі в історії вишивки настав переломний момент: з’явилася така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім’ї. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він став першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком. Уся Європа заговорила про традиційний одяг українців. У 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишивок, орнаменти яких зачарували європейських модниць.

Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг традиції її створення. Кожен регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національними орнаментами на одязі. Українські орнаменти є окрасою предметів домашнього вжитку – наліжників, обрусів, напірників, рушників.

На честь свята Дня вишиванки в Україні та світі відбувається велика кількість заходів: флешмоби, виставки, концерти, покази фільмів, марші у вишиванках тощо.

Особливе значення цей день має в часи нападницької повномасштабної війни, розпочатої росією проти України. Серед волонтерів, вишивальниць, громадських організацій та активістів набула популярності акція «Подаруй вишиванку захиснику», ідея якої належить українському військовому Олександру Ткачуку. У зону військових дій передаються вишиті сорочки для захисників Батьківщини. Мета акції – підняття бойового духу та візуалізації образу українського воїна. Вишиванка нині стала символом боротьби, захисту та оберегом у протистоянні ворогу.

Також, традиційною є акція «Народжені у вишиванках», коли в пологові будинки України передають сорочки для новонароджених.

Наразі географія свята Дня вишиванки охоплює понад 50 країн світу. Елементи української вишивки використовують визнані світові модельєри та будинки мод, наш традиційний одяг носять зірки світового масштабу.

День вишиванки – це не просто привід показати красу свого вишитого строю, а й можливість з гордістю сказати: « Я – українець/українка, це моя історія та культура, і я нею пишаюся».

До дня вишиванки в Кирило-Ганнівській  бібліотеці-філії №18 спільно з працівниками Будинку культури було проведено квест-урок « Вишиванка – генетичний код нації», на який були запрошені учні закладу освіти. У ході гри діти ознайомилися з історією українського костюму, технікою вишивки сорочок, символізм кольорів у вишивці українців, види орнаменту та регіональний вплив на різноманіття візерунків. Метою заходу було розширити уявлення про українську вишиванку й народний костюм, розвивати інтерес до українського національного одягу, як складової частини духовної культури українців.

Також було виготовлене панно з нагоди свята.

Без сім’ї немає щастя на землі

 

Без сім’ї немає щастя на землі

Сім'ю в Україні вважають найменшою соціальною ланкою суспільства. Саме у сім'ї формується особистість кожної людини й відбувається виховання.

Основними ознаками сім'ї є спільне житло та об'єднаний фінансовий бюджет. Різні країни та національні спільноти можуть мати різноманітні форми сімей, які відображають індивідуальні вподобання та соціальні умови. Однак для успішного функціонування сім'ї важливий захист та підтримка. Тому у багатьох країнах існують програми, спрямовані на підтримку сімейного щастя та стабільності. ООН також активно долучається до цього процесу, і завдяки їй щороку 15 травня відзначається Міжнародний день сім'ї.

Міжнародний День сім'ї: історія свята

Міжнародний день сім'ї, заснований Організацією Об'єднаних Націй у 1993 році, став офіційним святом у всьому світі вже наступного року, а в Україні його почали відзначати з 2023 року.

Ще у 2023 році, в Україні День сім'ї святкували 8 липня, але ця дата збігалася з російським святом сім'ї, любові та вірності. У липні 2023 року, президент України Володимир Зеленський за указом № 455/2023 змінив дату святкування Дня сім'ї з 8 липня на 15 травня, що відповідає Міжнародному дню сім'ї, встановленому ООН у 1993 році. Таким чином, у 2024 році, День сім'ї в Україні вперше  відзначається 15 травня.

ООН ініціювала Міжнародний день сім'ї для підвищення уваги до проблем, пов’язаних із сім'єю та взаєминами в ній. Щороку Міжнародний день сім'ї відзначається з особливою темою, такою як проблеми бідних сімей, здоровий спосіб життя у родині, виховання дітей, сімейні традиції, роль батька або матері тощо. Це також день для висловлення вдячності за безмежну любов і підтримку, які надають найближчі люди, і для визнання різноманітності нашої глобальної спільноти.

День сім'ї 2024 — традиції

Сім'я — найбільший скарб у житті. Особливо сильно це відчувається у складний воєнний час, адже під час війни в Україні День сім'ї стає надто чутливим святом, оскільки багато чоловіків і жінок перебувають на військовій службі.

У День сім'ї традиційно проводяться освітні та святкові заходи — тематичні конференції, благодійні акції, концерти. Однак головне завдання цього дня — приділити увагу близьким людям. Заплануйте сімейний обід або вечерю, вирушайте разом на пікнік, згадайте разом своє генеалогічне дерево. Якщо немає можливості особисто зустрітися з рідними, то постарайтеся зателефонувати їм і висловити слова любові та подяки за все світле і добре, що вони принесли у ваше життя.

Сімейний кодекс України визначає шлюб як союз чоловіка та жінки, тому гомосексуальним парам буде відмовлено в офіційній реєстрації шлюбу. Важливо пам’ятати, що всі люди, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності, мають право на повагу та захист своїх основних прав і свобод.

 

У Кирило-Ганнівській бібліотеці-філії №18, спільно з Будинком культури,   було проведено захід «Без сім’ї немає щастя на землі» в якому взяли участь учні закладу освіти. Діти ознайомилися з традиціями та звичаями українського народу, засвоїли поняття: сім’я, рід, родина, родовід. Був проведений майстер-клас по виготовленню сімейних оберегів у якому діти з задоволенням взяли участь. Виготовлені власними руками обереги, діти забрали з собою, щоб прикрасити власні оселі та захистити себе і своїх рідних від бід та негараздів. Здавна вважається, що виготовлений власними руками оберіг наділяється чудодійною захисною силою. У свої роботи діти вклали всю свою любов та захисні властивості своїх маленьких сердець.

 

Любіть, цінуйте, поважайте один одного, пам’ятайте своє коріння від дідів-прадідів і до сьогодення. Разом – ми сила! Разом – ми Україна! 

 

Матуся наша – ангел на землі

            Матуся наша – ангел на землі 

Мама – це наш ангел-охоронець, наш будинок, наш всесвіт. Тому день матері – це особливе свято, яке нагадує про рідну, і кохану людину. Хочеться побажати душевного спокою, успіху, супутнього всьому, прекрасного здоров'я, міцних стосунків у сім'ї, і щастя, що переливається через край!

Материнство – маленький подвиг. Нескінченне терпіння, віддача, любов, ніжність, мудрість. Твоїм дітям дорогоцінна кожна твоя зморшка, ти для них найкрасивіша. Тоиу що ти – МАМА. Нехай ниточка, яка існує між матір’ю і дитиною, ніколи не рветься між тобою і твоїми дітьми, нехай вона допомагає, захищає і підтримує  вас з обох боків.

                                 З Днем матері!

Симон Петлюра | Пишемо історію

Символ українського визвольного руху

 

Символ українського визвольного руху

"Я вірю і певний, що Україна як держава буде. Може, не зразу такою великою, як нам хотілось би, але буде. Думаю я, що шлях для Української Державности стелиться через Київ, а не через Львів. Тільки тоді, коли Українська Державність закріпиться на горах Дніпра і біля Чорного моря, тільки тоді можна думати, як про реальну річ, про збирання українських земель, захоплених сусідами”.

Народився Симон Петлюра 23 травня 1879 року в історичному центрі Східної України Полтаві у козацькій родині, що у свій час перебралася із села в місто. Як і всі діти з небагатих родин, закінчив початкову парафіяльну школу, потім учився в духовній семінарії.

Симон Петлюра почав свою політичну кар’єру вступом до Революційної Української Партії. В 1901 році його відрахували за організацію таємної студентської групи й революційну пропаганду соціалістичного руху. Ховаючись від поліції, Петлюра виїхав на Кубань в Єкатеринодар (після 1920 р. Краснодар), де працював учителем і створив революційну групу “Чорноморська громада”. В 1904 році його заарештували за поширення листівок, але через кілька місяців звільнили “на поруки”. Вийшовши на волю, Петлюра виїхав у Київ, а потім у Львів. Потім він перебрався в Москву, редагував журнал “Українське життя” і працював скромним бухгалтером.

У період Першої світової війни Симон Петлюра працював заступником уповноваженого Всеросійського союзу земств і городов з питань постачання російської армії. Невдовзі його обрано головою Українського військового комітету Західного фронту.

У червні 1917 р. з ініціативи С. Петлюри був скликаний Другий Всеукраїнський військовий з’їзд, на якому був проголошений Перший Універсал Української Центральної Ради. Після створення Генерального Секретаріату його призначено секретарем військових справ.

За його безпосередньої участі з полонених українських січових стрільців було сформовано окрему військову частину — Курінь Січових Стрільців під командуванням Є. Коновальця, який пізніше відіграв визначну роль у національно-визвольній боротьбі за незалежність України.

Але цими його діями в уряді Центральної Ради були задоволені не всі. Проти виступив глава Генерального секретаріату Володимир Винниченко, що вважав достатнім сформувати міліцію. Наприкінці того ж року Симон Петлюра вийшов з уряду й організував Гайдамацький кіш Слобідської України, що став на захист молодої республіки проти російсько-більшовицької агресії. Це військове формування відіграло вирішальну роль у ліквідації більшовицького повстання проти Центральної Ради і тривалий час залишалося одним з найбоєздатніших в Армії УНР.

Після гетьманського перевороту С. Петлюра відійшов від державної діяльності і працював у Київському губернському земстві. З вибухом повстання проти гетьмана він виїхав до Білої Церкви і очолив повстанські війська, які урочисто увійшли до Києва в грудні 1918 р., ознаменувавши цим ліквідацію держави П. Скоропадського і відновлення УНР. Історичною подією стало проголошення 22 січня 1919 р. Акту Злуки УНР і ЗУНР.

Після відступу армії УНР з Києва і виїзду В. Винниченка за кордон, Симон Петлюра очолив Директорію (з 11 лютого 1919 р.), залишаючись одночасно головним отаманом військ УНР. У складі Директорії він перебував від першого до останнього її існування і протягом десяти місяців очолював збройну боротьбу за волю та незалежність свого народу.

Намагаючись вивести Україну з міжнародної ізоляції, Симон Петлюра був змушений піти на укладення між УНР і Польщею угоди про спільні дії проти Червоної армії. Однак ставка на цей союз не виправдала себе — польський уряд, зрадивши союзників, фактично залишив українське військо наодинці з більшовиками. Після тяжких боїв на теренах України армія УНР мусила відступити за р. Збруч і наприкінці листопада 1920 р. була інтернована польською владою.

У 1923 р. уряд радянської України зажадав від польських властей видачі С. Петлюри як ворога народу. Тож він змушений був виїхати спочатку до Будапешта, згодом — до Відня і Женеви, а з 1924 р. оселився з родиною у Парижі. На теренах Франції С. Петлюра продовжував керувати діяльністю екзильного уряду УНР, заснував тижневик „Тризуб”, активно займався публіцистикою.

25 травня 1926 р. постріли більшовицького агента С. Шварцбарда обірвали життя незламного борця за незалежність України — Симона Петлюри.

Все його життя до останньої миті було віддане боротьбі за єдність і самостійність українського народу. Це забезпечило йому видатне місце у нетлінній пам’яті нащадків.

Столиці країн Європи. Віртуальна подорож до дня Європи

День Європи

 

День Європи

Традиція святкування Дня Європи була започаткована багато років тому. Її метою є відзначення миру і єдності народів, які населяють європейський континент.

    Цьогоріч Україна вдруге відзначає День Європи 9 травня.

    Ця дата – чудова нагода висловити вдячність Європейському Союзу за підтримку та допомогу для протистояння російській збройній агресії. Зараз ми на шляху до перемоги у боротьбі за незалежність, демократію та відновлення миру!

     У ЄС відзначаються два Дні Європи – 5 та 9 травня. Вони присвячені різним подіям, важливим для континенту.

    День Європи 5 травня присвячений заснуванню Ради Європи у 1949 році. А 9 травня 1950 року була підписана так звана "Декларація Шумана" про об'єднання промисловостей Франції та Західної Німеччини. Утворена співдружність з часом розширилася до Європейського Союзу.

    Після створення ЄС Міжнародний день Європи почали відзначати 9 травня, а свято 5 травня має лише інформаційний характер.

    Раніше Україна відзначала День Європи третьої суботи травня, окремо від решти європейських країн.

    8 травня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про святкування 9 травня Дня Європи. За словами глави держави, буде правильно відзначати День Європи разом з усією вільною Європою:

    Міжнародний день Європи 9 травня в Європі відзначають з великим розмахом. Традиційно вулиці міст прикрашають прапорами Європейського Союзу - їх вивішують з вікон, виходять з ними на демонстрації на підтримку політики ЄС. Крім цього, європейці надягають футболки та тематичні значки, віддаючи данину поваги Союзу. Також в цей день політики країн Європейського Союзу звертаються до народу з урочистою промовою. У великих містах проходять змагання, конкурси та ярмарки, а студенти і співробітники великих підприємств влаштовують уявні дебати - на них обговорюють, як поліпшити якість життя в місті або країні. 

    В Україні, до повномасштабної війни, День Європи відзначали на центральних площах великих міст. До свята приурочували концерти та інформаційні заходи щодо європейських країн, а також говорили про євроінтеграцію. Наразі під час військового стану святкові акції скасовані, щоб уникнути скупчення людей. Але як тільки настане довгоочікуваний мир, День Європи в Україні знову відзначатимуть - тепер уже 9 травня.

День пам’яті

 

День пам’яті

   Пам”ять – не просто частина історії. Пам'ять – це наша совість, біль, наша гордість. 8 травня, у День пам’яті та перемоги у Другій світовій війні 1939 – 1945 років, ми вшанували пам’ять тієї далекої війни та тих мужніх воїнів, які поклали життя в російсько-українській  війні вже в наш час.

    Пам’ятаємо подвиг визволителів та молимося за теперішніх наших захисників і віримо у незалежність України та її Перемогу!

 

«МАГІЯ ВЕЛИКОДНІХ СВЯТ»

 

«МАГІЯ ВЕЛИКОДНІХ СВЯТ»

    Великдень – найбільше християнське свято, яке однаково подобається як дітям, так і дорослим. Вся Україна в урочистому передчутті Великодня – величного Воскресіння Ісуса Христа.
    Воскресіння Христове – це свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Це великий дарунок Господньої любові.
    Великоднім святам завжди передують великі приготування і багато праці: прибирання в оселях, шиття та вишивання нового одягу, фарбування та розпис яєць, випікання смачної паски та приготування святкової їжі. А ще – оздоблення своїх домівок великодніми сувенірами.      

    Для українців Великдень — основне річне свято. Його традиції передаються з покоління в покоління, і багато з них виконуються і в наш час.

    Основна ознака Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Пасхи, українці протягом тижня  печуть паски, красять крашанки, пишуть писанки.

    Так, в Кирило-Ганнівські бібліотеці-філії №18, спільно з директором БК Ломонос Г.В., та художнім керівником Журавель Н.В.,  була створена інсталяція «Великодній кошик»,  до створення якої приклали руки наші талановиті односельчанки Дудніченко С.А. та Дяченко Н.Г. На святковому заході «Магія Великодніх свят» гостей ознайомили, як відзначають свято не тільки в Україні, а і в інших країнах. В Англії, наприклад, школи закриваються на два тижні. Багато англійців ідуть на Пасхальну службу, після якої вітають один одного з закінченням посту і початком нового життя. Тисячі італійців на Великдень збираються на головній площі Риму, аби почути привітання Папи. Вдома ж на столі кожного з них чекає «коломба» – щось на зразок нашої паски, але з вираженим лимонним ароматом. А німці суботнього вечора перед Пасхою традиційно влаштовують велике Пасхальне вогнище – символ закінчення зими і згоряння всіх негативних почуттів. У Німеччині також є звичай прикрашати яйцями дерева. У Польщі на Великдень прийнято влаштовувати народні гуляння із піснями та хороводами навколо багаття. В Ісландії Великдень відзначається не так широко, і вважається більше сімейним святом, яке потрібно провести з найближчими людьми. В українського народу - чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління до покоління. Упродовж пасхальних днів періодично дзвонять церковні дзвони. Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі – Божих земних дарів. За пасхальною неділею настає Мокрий понеділок. Українці щедро поливають один одного водою. Та ніхто й не думає ображатися, адже вважається, що вода неодмінно принесе здоров'я, успіхи та прибутки в господарстві.

    Великдень - це свято, що об'єднує! Наповнює наші серця любов'ю і добротою, зміцнює кожного з нас духовно!