Музика - мелодія душі

  1    ЖОВТНЯ  -  МІЖНАРОДНИЙ  ДЕНЬ  МУЗИКИ 

    Музика одна з прекрасних естетичних цінностей людства. Вона сприяє гармонізації нашого загального світовідчування, виступає інструментом самовираження і натхнення, служить джерелом найкращих почуттів та емоцій. Музика може підбадьорити, підняти настрій, налаштувати на робочий лад, допомогти розслабитися, подумати — вона може все. Саме у музиці людина знаходить натхнення й сили, світлі сподівання та чисті прагнення.

     Щорічно, День музики відзначається проведенням концертів та концертних програм, за участю кращих художніх колективів, музикантів та артистів. По усьому світі  звучать безцінні твори і шедеври, що стали надбанням світової музичної культури. 

    Міжнародний день музики — це професійне свято для всіх, чиє життя пов’язане з нотами, піснями, музичними інструментами, хто не з чуток знає, що таке мінор і мажор, сольфеджіо, попурі та реперкусса. Свято відзначають також поціновувачі музики, а також усі, хто просто не уявляє ні дня свого життя без музики.

Цікаві факти про музикантів:

      Видатний німецький композитор Людвиг ван Бетховен перед тим, як почати складати музику, опускав голову в миску з крижаною водою.

     Італійський композитор Доменіко Скарлаті написав свою до-мінорну фугу після того, як його киця Пульчінела пройшлася по клавіатурі клавесину. Фуга отримала назву "Котячої".

     Ноти увертюри "Сна у літню ніч" Фелікс Мендельсон загубив у дорожній кареті. Але він не засмутився та зміг відновити усю партитуру просто по пам'яті.

   Едвард Гріг завжди тримав у кишені фігурку жабеняти, і перед кожним виступом потирав її руками "на вдачу".

     Знаменитий піаніст з Австрії Пауль Вітгенштейн під час Першої Світової війни втратив свою праву руку. Але це не зупинило музиканта, і він продовжив свою концертну кар’єру, граючи однією рукою. Вітгенштейн досяг такої майстерності, що міг легко грати твори складні навіть для піаністів з двома руками.

    Більшість людей знають Енріко Карузо як тенора. Проте знаменитий оперний співак міг використати свій голос у ширшому діапазоні. Якось під час виконання опери «Богема» композитора Пуччіні, один з басів сказав, що втратив голос. І тоді Карузо виконав арію за нього. При цьому ніхто з глядачів не помітив підміни.

   Гурт Metallica отримав звання першого і єдиного музичного гурту, який грав на всіх семи континентах. Metallica опинилася в Книзі рекордів Гіннеса після того, як відіграла концерт в Антарктиці.

    NoClue, репер з Сіетла, був занесений в Книгу рекордів Гіннеса як найшвидший репер у світі — він здатний прочитати 723 слова за 51,27 секунди.

   Для того, щоб винаходити гітари, необов’язково на них грати. Лео Фендер, винахідник таких моделей гітар, як Telecaster and the Stratocaster, сам не вмів грати на цьому інструменті.

Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай.

                                           Народознавча  бесіда

      

     27  вересня за  православним  календарем   свято Воздвиження  Чесного  й Животворного  Хреста  Господнього.   Це свято  одне з дванадцяти найважливіших  церковних  свят  року.  У  цей  день  відбулися дві  важливі  для  християн  події:  у 326  році  в  Єрусалимі  був  знайдений  той  самий хрест, на  якому  розіп"яли  Ісуса,   а  друга - повернення цього хреста  з  Персії до  Ерусалиму.  Ці  дві  події  поєднує  те, що  хрест  підіймали перед усіма, "здвигали".   За  легендою,  хрест було  знайдено прямо перед  Великоднем,  тож  раніше  свято  відзначали  одразу після  Воскресіння.  Згодом  святкування  перенесли  на  вересень.

     У  народі  це  свято  називають  коротко - Здвиженням.  І  трактування   його  значення  також  значно  простіше:  земля  "здвигається"  ближче  до зими.   Настають  холодні  дні,  а  птахи  відлітають  до  вирію.

     У  ліс  остерігалися  йти  не  лише  через  змій,    які  заповзають  у  схованки  перед  холодами,  але  й  через  ведмедів - ті  також  майструють  собі  місце  для  зимової  сплячки   і  можуть  напасти  на  людину,  якщо  та   їх  потурбує.

     На  Здвиження  дотримувалися   суворого  посту.  В  основному  на  столі  у  цей  день  була  різна  городина.

     На  Здвиження   вважалося  поганою  прикметою  планувати  чи  починати якісь  серйозні  і  важливі  справи.

     Слідкували  27  вересня  і  за  погодою. Якщо  на  Воздвиження  гуси  високо  летять - навесні  буде  велика  повінь, і навпаки,  а  як  дме  холодний  вітер - літо  буде  теплим.

     Добре  відоме  в Україні  прислів"я  було  популярне   і  на  Полтавщині:  " Хто  не  обсіявся до  Чесного  Хреста,  той  не  варт  собачого  хвоста!"  Воно  підганяло  нерадивих  господарів  до  сівби.  А  відчутне  похолодання  у  природі  народ  відмічав  такими  прислів"ями:

     - На Здвиження  земля  движеться  ближче  до  зими.    

     - Свитку  на  Здвиження  скидай. а кожух  одягай.

Полтавська область-частка України

  КРАЄЗНАВЧА   ВІТАЛЬНЯ  ДО 85-РІЧЧЯ  УТВОРЕННЯ  ПОЛТАВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

     ПОЛТАВЩИНА- край,  щедро  обдарований піснями  і легендами, край  письменників і художників,  мислителів  і  вчених, чиї  імена золотом  закарбовані  в  пантеоні  слави  світових  діячів  мистецтва  і науки.    Полтавщина - край із  традиціями  і  культурою,  які  корінням  своїм  виходять  з  сивини  тисячоліть. Полтавщина сьогодні - область землеробів і науковців,  високорозвиненої промисловості  і  традиційних  видів    декоративно-вжиткового  мистецтва.  Полтавщина  розташована в Середньому  Подніпров"ї  І  належить  до  тих  історичних  земель,  що стали ядром  формування  Української  держави.  Територія  Полтавської області-28,8 тис. км 2, що  складає 4,8%  території  України.  За  розмірами території  Полтавська  область  посідає 7-е  місце  серед областей  України.  Її  територія  перевищує  території більш   ніж  50 країн  світу,  в т.ч.  таких  як  Албанія,  Кіпр,  Кувейт,  Ліван,  Ізраїль  та  інші.  Область  в основному  знаходиться  в  межах українського  лівобережного  лісостепу. Відпочиваючи  в  Гадячі,  Леся  Українка  захоплено  писала: "Є   на  Україні,  серед  милої  Полтавщини,  багатої  на  гарні  куточки,  чудовий  краєвид.  Се  той,  що  з"являється  перед  очима,  коли  дивитися  на  нього  з  високого  узгір"я стародавньго  гетьманського  міста  Гадяча.  Станьте на  краю  Драгоманівської гори - і перед  вами  відразу  розстелеться  велика  долина Псла..."  З  приводу  цього  краєвиду  Леся  Українка  писала  О.Кобилянській: "Побачите  вже  таку  Україну,  що   "українішої"   і   немає".  Область має  вигідне  фізико-географічне  положення,  Рівнинна  територія,  помірний  континентальний  клімат  з  достатньою  кількістю  тепла  і  вологи,  чорноземні грунти  обумовили   зрівноважену  динаміку  природних  процесів,  що разом  із  густою мережею  річок  та  значними  викопними  багатствами  відкриває  широкі  можливості  для  її  господарського  розвитку.  Господарському  розвитку  області  сприяє  і  вигідне   економіко-географічне  положення.  Вихід  до  Дніпра,  густа  мережа  залізничних  та  автомобільних  шляхів,  достатне  повітряне  сполучення  створюють  зручні  виробничі  та  економічні  зв"язки  області зі  столицею  України - Києвом,  іншими  областями  України  та  сусідніми  державами.                                        22  вересня   1937  року- згідно  з  постановою   Центрального  Виконавчого Комітету  СРСР  утворена  Полтавська  область.    

                                                

                                                     ОБЕРЕГИ    ПОЛТАВСЬКОГО    КРАЮ

                                                                                                              Прапор  Полтавської  області

      У  композицію  прапора  внесено  зображення  козацького  хреста,  основного  елемента  герба  Полтавського  полку.  Його  включено  з  історичних  мотивів:  в  середині 18  сторіччя  Кременчуцький.  Пирятинський,  Гадяцький,  Зіньківський,  Хоролський  полки  були    об"єднані  навколо  Полтавського  полку,  прапор  якого  мав  темно-синій  колір  з  козацьким  хрестом.

       Синій  колір - сивол  стійкості,  сили,  вірності,  надійності.  За  геральдичними  правилами  18  сторіччя  він  символізує  боротьбу  за свободу.

       Козацький  хрест - символ  вічності,  духовності,  святості.  Основний  символ  прапора  Полтавського   полку ( 18  сторіччя ),  поширений  елемент  інших  прапорів  полтавських  полків (Миргородського,  Зіньківського).

      Автор  прапора - Євген  Ширай.

                                                                                                                     Герб  Полтавської  області

        У  малиновому  полі  зображено  лук зі стрілою та зірки - елементи, які входили до  гербів  Полтави, Пирятина. Вказують  на  історичну  роль  краю  в обороні рідних  земель, а також на м. Полтаву  як  адміністративний центр  області.              

       У малиновому полі  зображено міські  ворота з трьома баштами та  фрагштоками - елемент  найстарішого з гербів, основний елемент герба Лохвиці. Вказує  на міцність,  могутність, недоторканність краю,  козацькі  традиції.

        У  синьому  полі  зображено   козацький  хрест - символ на історичних  прапорах  Полтавського  полку  та  елемент  гербів міста  Миргорода  та  Зінькова.

         У  жовтому полі  зображено  підкову - поширений  елемент  родових  гербів Малоросії - символ щастя,  добра, любові, злагоди.

         У жовтому  полі зображено  серце - елемент  герба  гетьмана   П. Полуботка,  В.Кочубея, поширений  елемент  гербів  Малоросії.  Символізує  Полтавщину як серце  України.

          У  синьому  полі  зображено  сніп, який  уособлює  природне  багатство,  родючість  землі,  працьовитість  її  мешканців,  національні  традиції  краю.

           Горизонтально  розміщена  хвиля - елемент гербів  Горішніх  Плавнів  та  Кременчука.  Символізує  багатство   водних  просторів  області.

           Корона-символ  могутності,  стійкості,  величі  й  слави.

           У  великому  Гербі  запропонований вінок  із  гілок  калини,  обвитий  стрічкою  жовто-блакитного  кольору, що  підкреслює  безпосередню  приналежність  до  держави  України.  Вінчає  Герб  стилізоване  зображення  стіни  фортеці  у  вигляді  корони  та  напис  Полтавщина.

          Автор  Герба - Євген  Ширай.

  

                                                                                                   ГІМН   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                                    Музика  Олексія Чухрая      Слова Володимира  Тарасенка,  Василя Жадана   

                   

                                                           

Тебе до зір здіймають крила волі
І котять хвилі золоті жита.
О, світоч мій, ти - України доля,
Полтавщино, земля моя свята!

Приспів:
Про тебе слава гордо лине
І пісня Чураївни нас єдна.
Мій краю, серце України,
Полтавщино, прадавня сторона.

Срібляться ріки, дозрівають вишні,
Твій рід благословляється на світ...
Тут проростає у прозорій тиші
Вкраїнської душі весняний цвіт.

Приспів:

Мій краю, серце України,
Полтавщино, моя земля.

                                   16  ВИДАТНИХ  УКРАЇНСЬКИХ 

                                  ЛІТЕРАТОРІВ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ

                                         НА ПОЛТАВЩИНІ   

і 1. Маруся Чурай. Легендарна авторка «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» згідно переказів народилася в Полтаві за часів Речі Посполитої 2. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права, всяка тримає свій ум голова» – ці слова належать мандрівному поету та філософу, що вирушив у свій путь з полтавської землі, а саме – з села Чорнухи. 3. Іван Котляревський. Полтавщина – мати української літератури, бо в Полтаві народився її батько. 4. Євген Гребінка. «З панами добре жить, водиться з ними хай тобі господь поможе, із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас боже!». Видатний український байкар та поет, чиї вірші стали популярними піснями, народився на хуторі Убіжище біля Пирятина. 5. Микола Гоголь. Письменник, що зробив український фольклор літературним трендом 19 сторіччя, народився у Великих Сорочинцях, провів дитинство та юність у Василівці (Гоголеве), навчався у Полтаві. 6. Леонід Глібов. Поет та байкар, на чиїх творах зросло не одне покоління українців, народився в селі Веселий Поділ, що зараз входить до Семенівського району Полтавської області. Вірші почав писати під час навчання у Полтавській гімназії. 7. Панас Мирний. Автор геніальних романів у стилі реалізму «Хіба ревуть воли, як ясла повні» та «Повія» народився в Миргороді, навчався в Гадяцькому повітовому училищі та половину життя прожив у Полтаві. 8. Михайло Драгоманов. Український публіцист, критик, історик, філософ, фольклорист та літературознавець народився в Гадячі та навчався у Полтавській гімназії. 9. Олена Пчілка. Українська письменниця, перекладачка та етнограф, чиї дитячі проза та поезії цікаві й для сучасного читача, народилася в Гадячі. 10. Архип Тесленко. Український письменник, над чиїм «Школярем» плакав не один сучасний школяр, народився в селі Харківці Лохвицького району. 11. Олесь Гончар. «Собори душ своїх бережіть, друзі... Собори душ!..» Автор знакового для української літератури роману «Собор» народився на Катеринославщині, але у віці трьох років його забрали до себе на виховання дідусь та бабуся, що жили в селі Сухе Кобеляцького району. Відтоді все життя Олесь Гончар вказував у автобіографіях, анкетах і відомостях для довідників як своє місце народження саме село Сухе (колись слобода Суха). 12-13. Григорій та Григір Тютюнники. Брати-письменники, що за іронією долі отримали одне і те ж ім’я – Григорій (а пізніше й одне покликання – письменництво) народилися в селі Шилівка Зіньківського району. 14. Василь Симоненко. Видатний поет-шестидесятник, автор легендарної поезії «Лебеді материнства» народився в селі Біївці Лубенського району. 15. Павло Загребельний. Автор легендарних історичних романів «Диво», «Євпраксія», «Роксолана» народився в селі Солошине Кобеляцького району. 16. Борис Олійник. Український поет, автор зворушливої поезії «Пісня про матір» народився в селі Зачепилівка Новосанжарського району. У Кирило-Ганнівській бібліотеці-філії до 85-річчя утворення Полтавської області експонується книжкова виставка літератури "Полтавщина-духовна скарбниця України".

 

     Кирило-Ганнівський  старостинський  округ  надав  прихисток  59    внутрішно  переміщеним  особам.   Місцева   влада   надає  їм  посильну  допомогу  у  пошуку  житла,  у  вирішенні  побутових  проблем  та  соціальних  питань.    Жителі  Кирило-Ганнівки  з  теплотою  прийняли  переселенців  з   Харківщини,  Охтирки,    Сумської,  Донецької  та  Луганської  областей.  Допомагали   продуктами  харчування,   одягом,  меблями   та  добрим  словом. Всі  дбають,  щоб  людям  було  комфортно  І  затишно, адже  кожна  родина  чекає  підтримки   і  розуміння.  І   Кирило-Ганнівська  бібліотека-філія    не  лишилась  осторонь.   Не   одразу,   але  люди   почали  заходити  до    сільської   бібліотеки,  спочатку  цікавилися  періодикою,   а  потім  почали  читати  художню  літературу  та  користуватися  послугами    мережі  "Інтернет".  За  період  проживання  вони  стали   активними  користувачами  Кирило-Ганнівської  бібліотеки-філії.

                                Владислав та  Юрій  Байдужні ,  переселенці  з Харкова,   цікавляться  історичною  літературою  та   грою  в  шахи.

                              

    Кравцова  Ольга  з  Харківської  області    любить читати   ліричну  прозу,   а  донька  Світлана  Бабенко   надає перевагу  літературі   сучасних   українських   авторів,  а  також працює  дистанційно   в приміщенні   бібліотеки   на   особистому   пристрої  з  підключенням  до  WI-FI.