Вишиванка – генетичний код нації
Вишита сорочка завжди була важливим складником одягу будь-якого
українця: її одягали і повсякдень, і на свято, з нею вітались зі світом та йшли
в останню путь. Вишиванка була ознакою та окрасою народу, частиною культури й
самосвідомості. У наш час вона стала вишуканим елементом гардеробу й отримала
своє власне свято, котре відзначають третього четверга травня кожного року.
День вишиванки – всеукраїнське свято, покликане зберегти
споконвічні традиції створення та носіння етнічного вишиваного одягу. Він не є
офіційним святом, а був започаткований в 2006 році студентами Чернівецького
університету ім. Ю. Федьковича ініціатором
була Леся Воронюк. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків
студентів та викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято
розрослося до всеукраїнського рівня, стало міжнародним
Історія української вишивки має не одну тисячу років і, за
ствердженнями істориків та археологів, бере свій початок від представників
трипільської та скіфської культур, що в давнину проживали на території нашої
країни.
Вишитий одяг також був популярний за часів Київської Русі. Ще в
11 столітті сестрою Володимира Мономаха, княгинею Анною, було створено першу
школу вишивки, де опановувалось мистецтво гаптування золотом та сріблом.
Вишивка здавна відігравала для українців не тільки функцію
одягу, а й слугувала оберегом від усілякого зла. Саме тому сорочки та сукні
оздоблювали візерунками на рукавах, комірах та на подолі. Узори вишивок – це
особливі письмена, в які майстрині вкладали сакральний смисл, закодовуючи його
особливими знаками та символами роду та первинної енергії природи. Також
вишивка була своєрідною візитівкою людини. За орнаментом і кольорами можна було
дізнатися її вік, сімейний стан, соціальний статус.
Орнаменти вишивки загалом можна поділити на три великі групи:
геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні. Рослинні традиційно вишивали
на жіночому одязі, геометричні – на чоловічому. Використовувалися такі
вишивальні техніки як пряма гладь та «ретязь»(різновид «хрестика»), мережання,
низь, «білим по білому».
У 19 сторіччі в історії вишивки настав переломний момент:
з’явилася така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої
сім’ї. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван
Франко. Саме він став першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим
піджаком. Уся Європа заговорила про традиційний одяг українців. У 1876 році
Олена Пчілка видала альбом українських вишивок, орнаменти яких зачарували
європейських модниць.
Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг
традиції її створення. Кожен регіон України може похвалитися своїми унікальними
звичаями, які пов’язані з національними орнаментами на одязі. Українські
орнаменти є окрасою предметів домашнього вжитку – наліжників, обрусів,
напірників, рушників.
На честь свята Дня вишиванки в Україні та світі відбувається
велика кількість заходів: флешмоби, виставки, концерти, покази фільмів, марші у
вишиванках тощо.
Особливе значення цей день має в часи нападницької
повномасштабної війни, розпочатої росією проти України. Серед волонтерів,
вишивальниць, громадських організацій та активістів набула популярності акція
«Подаруй вишиванку захиснику», ідея якої належить українському військовому
Олександру Ткачуку. У зону військових дій передаються вишиті сорочки для
захисників Батьківщини. Мета акції – підняття бойового духу та візуалізації образу
українського воїна. Вишиванка нині стала символом боротьби, захисту та оберегом
у протистоянні ворогу.
Також, традиційною є акція «Народжені у вишиванках», коли в
пологові будинки України передають сорочки для новонароджених.
Наразі географія свята Дня вишиванки охоплює понад 50 країн
світу. Елементи української вишивки використовують визнані світові модельєри та
будинки мод, наш традиційний одяг носять зірки світового масштабу.
День вишиванки – це не просто привід показати красу свого
вишитого строю, а й можливість з гордістю сказати: « Я – українець/українка, це
моя історія та культура, і я нею пишаюся».
До дня вишиванки в Кирило-Ганнівській бібліотеці-філії №18 спільно з працівниками Будинку культури
було проведено квест-урок «
Вишиванка – генетичний код нації», на який були запрошені учні закладу освіти.
У ході гри діти ознайомилися з історією українського костюму, технікою вишивки
сорочок, символізм кольорів у вишивці українців, види орнаменту та регіональний
вплив на різноманіття візерунків. Метою заходу було розширити уявлення про
українську вишиванку й народний костюм, розвивати інтерес до українського
національного одягу, як складової частини духовної культури українців.
Також було виготовлене панно з нагоди
свята.
Немає коментарів:
Дописати коментар