Жива легенда Полтавщини

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз.

Та був у нім завдаток сил багатий,

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівся, щоб всіх нас огрівати.

                                                                    Іван Франко

9 вересня літературна спільнота України відзначає 255-річний ювілей генія українського слова Івана Петровича Котляревського. Не оминула цієї події і Кирило-Ганнівська бібліотека-філія №18, де художньої була організована книжкова виставка «Іван Котляревський – жива легенда Полтавщини». Під час її перегляду відвідувачі мали можливість познайомляться з творами класика української літератури, а й працями літературознавців, які свого часу замислювались над роллю Івана Петровича Котляревського в історії української літератури і культури.

Так, у передмові до двотомного видання творів Івана Котляревського відомий знавець української літератури Євген Прохорович Кирилюк писав: «Автор української «Енеїди» не був революціонером. Це була людина свого часу, яка сформувалася на зламі XVIII та XIX століть і не ставила перед собою жодних революційних завдань. А проте «Енеїда» стала об’єктивно явищем революційним: вона поклала початок нової української літератури. Справді, до появи «Енеїди» українська мова вважалася придатною тільки для хатнього вжитку. Нікому й на думку не спадало, що на ній можлива якась література… І раптом з’явилися три частини «Енеїди».

Цим жартівливими співом і почалась нова українська література, нова українська культура…».

Біографічні видання із виставки  інформують читачів про основні особисті та творчі етапи життя письменника, який народився 9 вересня 1769 року в Полтаві у сім’ї канцеляриста. Навчався у Полтавській духовній семінарії та працював канцеляристом і домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.

Ознайомившись із представленими на виставці виданнями, ви з цікавістю дізнаєтесь, що Іван Петрович Котляревський служив у Сіверському карабінерському полку, знався на військовій справі. А в 1806 році військова служба Івана Котляревського була пов’язана з Уманю.

Під час походу Наполеона І Бонапарта капітан Іван Котляревський сформував на Полтавщині 5-й український козацький полк. В той час його «Енеїда» була в бібліотеках найвідоміших людей того часу і навіть у бібліотеці Наполеона.

Після закінчення військової служби Котляревський став директором Полтавського вільного театру. Драматична спадщина спадщина І. П. Котляревського була великим початком розвитку театрального мистецтва. «Наталка Полтавка» стала зразком для творчості багатьох українських письменників: Г. Квітки-Основ’яненка, Я. Кухаренка, М. Кропивницького, Т. Шевченка та інших.

Іван Котляревський написав небагато творів: «Енеїда», «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Зате яких! Безсмертні, вони стали для українців майже народними творами. Уривки з них, як пісні, співали кобзарі на вулицях, композитори писали музику, а пісні ставали незабутньою класикою жанру. І нині ці літературні твори займають гідне місце не лише на полицях бібліотеки, а й в літературному спадку та серцях українців.

Прямих нащадків Котляревський не залишив. То ж нащадками великого майстра українського слова є всі, хто цікавиться його творами.

Не забувай того, хто сміло,

Із ясним сміхом розбудив

І розгорнув ширококрило

Понад землею рідний спів.

З латинської дзвінкої міді

Він наше срібло виливав…

Ну, хто б у римській Енеїді

Хорола й Ворсклу не пізнав?

                                              М. Рильський