5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього
середовища. Цей день вважається одним з найважливіших подій екологічного
календаря і щорічно відзначається в більш ніж 100 країнах світу.
Охорона навколишнього природного середовища - це важлива та
актуальна форма у взаємодії людини і природи. Сьогодні екологічні проблеми
стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової
спільноти.
Історія свята починається 15 грудня 1972 року, коли Генеральна
Асамблея ООН оголосила 5 червня Всесвітнім днем охорони навколишнього
середовища. Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення,
яке надійшло 11 травня 1971 генеральному секретарю ООН. Звернення підписали
2200 діячів науки і культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про
безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв'язку із забрудненням
навколишнього середовища.
"Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить з
нами", - так було поставлено питання в цьому зверненні. У 1972 році в
Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція по захисту навколишнього середовища,
на якій були присутні представники 113 держав світу. Учасники конференції
прийняли рішення про щорічне проведення Всесвітнього дня охорони навколишнього
середовища 5 червня.
Святкування цього дня щороку допомагає привернути увагу
суспільства до проблем навколишнього середовища і підкреслює гостру
необхідність у зміні ставлення людини до раціонального використання та
відновлення природних ресурсів.
Довкілля — мовчазна жертва
війни: як російська армія вчиняє екологічні злочини й порушує права людини
Війна завжди призводить до неймовірних та
непоправних страждань. Люди гинуть, втрачають здоров’я, родини, друзів,
домівки. Серед численних злочинів Росії проти України та українського народу є
ті наслідки, яких відчуватиме не одне покоління людей і за межами нашої
держави. Йдеться про екологічні
злочини, які
цинічно вчиняють росіяни, або – екоцид.Фото: ДПСУ
Довкілля часто називають мовчазною жертвою війни.
Спалені промислові об’єкти, ліси, забруднена мінами і снарядами ґрунти,
затоплені вугільні шахти, підірвані споруди, загиблі тварини й знищені рослини
– справа рук і зброї російських окупантів, які ведуть бойові дії на території
нашої країни.
РФ знищує українську природу нещадно, свідомо, не вагаючись. І порушує
право на безпечне для життя та здоров'я довкілля не лише громадян України, а й
всього людства. Це виклик, відповідати на який має не лише наша держава, а й
увесь цивілізований світ.
Який вплив війни на довкілля? Російська екоцидна політика спрямована на
порушення прав людини!
Майже 10 років безперервного знищення наших природних багатств, масштаби
якого збільшились після 24 лютого 2022 року. Наслідки російської збройної
агресії для екологічної безпеки України вже зараз можна назвати
катастрофічними.
Завдані окупантами збитки довкіллю Міністерство довкілля та природних
ресурсів України наразі оцінює в 2 108 млрд гривень. Такі дані станом на 11
жовтня 2023 року. З них збитки від забруднення повітря – 1 078,7 млрд гривень,
ґрунтів і землі – 984,4 млрд гривень, води – 60,7 млрд гривень. За півтора року
війни Держекоінспекція зареєструвала понад 2500 звернень щодо російських
злочинів проти довкілля. І це далеко не остаточні цифри.
Суха статистика приховує набагато більше. За цифрами – реальна катастрофа
як для нашої природи, так і для нас самих. Коли ми говоримо про російські
екологічні злочини під час війни, то йдеться й про порушення основоположних
прав людини – на життя та здоров’я.
Питання якості повітря - це питання нашого виживання
Говорити про руйнівний вплив війни на довкілля, окремо розділяючи повітря,
воду та землю, досить складно, адже в природі все взаємопов'язано. Так,
забруднення повітря — це водночас забруднення вод і ґрунтів.
Масовані артилерійські та ракетні обстріли російськими окупантами нафтобаз,
нафтопереробних заводів, інших промислових об’єктів призводять до викидів
токсичних речовин у повітря.
Наведу один приклад. За підрахунками екологів, під час горіння нафти
(пожежі на нафтобазі з кількома резервуарами) в атмосферне повітря викидається
приблизно стільки ж забруднювальних речовин, скільки виробляє весь транспорт
Києва за місяць.
Значне забруднення повітря може мати значний негативний вплив на здоров'я у довготривалій
перспективі.
Радіаційна загроза через російський
тероризм
У перший же день повномасштабного вторгнення окупанти захопили
Чорнобильську АЕС, зона відчуження понад місяць була в окупації. Експерти
називали ситуацію дуже небезпечною.
А на початку
березня 2022 року російські військові свідомо обстріляли найбільшу працюючу в
Європі атомну станцію – Запорізьку. Територія ЗАЕС досі перебуває під контролем
загарбників. Вони не лише порушують режим експлуатації станції, а й
використовують її сховища для зберігання техніки та розташування живої сили,
підривають боєприпаси.
Такі дії РФ створюють радіаційну небезпеку. І це – не локальна проблема. Як
у випадку з ЧАЕС, так і в разі пошкодження ЗАЕС, негативні наслідки матиме не
лише Україна. Зона радіаційного забруднення може поширитися на країни Східної
Європи та північної частини Близького Сходу. Наслідки ймовірної аварії в центрі
Європи відчує не одне покоління людства.
Ядерний тероризм Росії загрожує всьому світу. Міжнародній спільноті варто
вжити більш дієвих кроків, аби зупинити це! Адже навряд чи агресор дослухається
до вимоги майже 70 країн світу, які підтримали резолюцію МАГАТЕ щодо повернення
ЗАЕС під повний контроль України.
Вода стала зброєю в руках окупантів
Вода – цінний ресурс для людини й довкілля. Вона дає життя й все поєднує в
одну велику систему. Саме через це війна має такий нищівний вплив на водні
ресурси. Навмисний підрив російськими військовими греблі Каховської ГЕС у ніч
проти 6 червня 2023 року став найбільшою техногенною катастрофою за останнє
десятиліття.
Це призвело до загибелі людей, затоплення десятків населених пунктів,
десятків тисяч гектарів територій, зокрема, заповідних, знищення унікального
біорізноманіття, забруднення Дніпра й Чорного моря, втрати системи зрошення, та
саме водосховище перетворилося на пустелю. Цей теракт призвів до жахливих
наслідків для десятків тисяч людей, інфраструктури та довкілля.
Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальне провадження за ознаками
злочину, передбаченого ст. 441 КК України за фактом екоциду, до якого
призвів підрив дамби Каховської ГЕС.
Про те, що такі дії окупантів мають одержати кваліфікацію екоциду на
міжнародному рівні, наголосив особисто під час зустрічі з представниками
Незалежної комісії ООН з розслідування порушень в Україні.
Загалом вплив на водні екосистеми є руйнівним з перших днів війни. Воєнні
операції на території Чорного та Азовського морів, цілеспрямовані обстріли
водогонів, водонасосних станцій, водоочисних споруд та каналів. Саме
пошкодження та руйнація цих об’єктів позбавляє людей доступу до питної
води. Це ще один фактор порушення прав
людини. Генеральна асамблея ООН визнає доступ до води одним із базових прав
людини, а порушення таких прав, підрив об’єктів водопостачання, дамб, мінування
берегів водосховищ, обстріли водогонів можуть трактуватися як водний тероризм.
Земля, поранена війною
Негативного впливу через бойові дії зазнає й ґрунтова екосистема. Вирви від
ворожих ракет, авіабомб, артснарядів, випалена земля спричиняють довготривалу
деградацію довкілля. Тут треба згадати і про засмічення землі відходами зі
знищених підприємств, будівель, військової техніки та нафтопродуктів. Все це
може призвести до значних екологічних та соціальних проблем: втрати
біорізноманіття, нестачі води, продуктів, поширення бідності, масових міграцій
населення,
Повномасштабна війна перетворила нашу державу на одну з найбільш замінованих країн світу. 174 тис. кв. км – майже третина території України – небезпечні для
життя. Якщо провести аналогію з іншими країнами, це половина площі Німеччини
або чотири Естонії.
Заміновані землі стають невидимою смертельною пасткою для цивільних осіб,
зокрема дітей. Так, за даними ДСНС України станом на 23 жовтня 2023 року, від
початку повномасштабної збройної агресії 559 українців зазнали поранень від мін
і вибухонебезпечних предметів, 261 особа загинула. Серед постраждалих – 68
дітей, ще 14 — загинули.
Крім життя й здоров’я, міни становлять загрозу й для психологічного стану
людей, які перебувають у постійному страху перед можливими вибухами. А очищення
територій може зайняти десятиліття...
Методи, які Росія застосовує під час війни проти нашої держави, свідчать
про те, що агресор прагне не лише знищити нашу державу та народ, а й зробити
територію України непридатною для життя. Російські військові вдаються до
тактики «випаленої землі» та свідомо скоюють злочини проти довкілля, фактично
використовують природу як зброю.
Наразі міжнародними злочинами визнано геноцид, злочини проти людства,
агресію й воєнні злочини. Проте Україна хоче додати в цей список ще й екоцид –
масове знищення рослинного чи тваринного світу, отруєння атмосфери або водних
ресурсів, а також вчинення дій, які можуть спричинити екологічну катастрофу.
Справ, які Офіс Генпрокурора наразі розслідує як воєнні злочини проти
довкілля, понад 265. Із них 14 кваліфікують саме як екоцид (ст. 441
Кримінального кодексу).
Сподіватися,
що війна залишається в кордонах України, є самообманом. Російська екоцидна
політика матиме безпосередні негативні наслідки для мільйонів людей і за межами
нашої держави.
Агресор зухвало нехтує положеннями міжнародного гуманітарного права щодо
захисту цивільного населення, цивільної інфраструктури та природних ресурсів
під час збройного конфлікту. Дії РФ є воєнним злочином і можуть кваліфікуватися
як злочин проти людства.
Протидія екоциду – 8-й пункт Формули миру Президента Володимира
Зеленського. Україна нині активно працює над консолідацією світової спільноти,
аби Росія відповіла за знищення нашої природи, за екоцид. Вже працює
новостворена Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни.
Разом з
іншими державами Україна шукає спільні відповіді на всі екологічні загрози,
зумовлені російською агресією, та притягнення РФ до відповідальності за екоцид.
Адже без цього неможливо буде повернутися до повноцінного мирного життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар