вівторок, 22 лютого 2022 р.

Рідна мова, чарівниця - душі народної криниця

МОВОЗНАВЧИЙ  МАРАФОН   ДЛЯ  5  - 6  КЛАСІВ

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

Користувачі Кирило-Ганнівської бібліотеки-філії стали учасниками мовознавчого марафону "Рідна  мова - чарівниця, душі народної криниця", присвяченого Міжнародному Дню рідної мови. Кожного  відвідувача  чекало запитання  з української мови. Всі відповіді  потрібно було знайти  в книгах, які  представлені на книжковій  виставці "Плекаємо рідне слово"




Діти знаходили  правильні відповіді  на запитання, підготовлені бібліотекарем  та  демонстрували  свої знання  та  навички  роботи з книгою, а також  почули легенду  про мову.







                                 ЛЕГЕНДА  ПРО   МОВУ
                         Ділив Бог між народами землю і дарував їм мови. Роздав все, що мав, і
                         сів відпочивати. Аж тут пізно ввечері приходять козаки. Розуміють, що
                         запізнилися. Високі, вусаті, оселедці вітер розвіває – стали і мовчать.
                         – Де ж ви були, коли я всіх кликав? – запитує.
                         – Боже, вони від бусурманів світ захищали.
                         – Залишив я трохи землі для себе, – каже Господь. – Дарую цю землю
                         вам, козаки.
                         І подарував нашим предкам Україну.
                         – А мову? Не будуть козаки щасливі німими.
                         – Подарую їм свою мову, нехай розмовляють. А я буду завжди літати
                         поруч і щебетати.
                         Кажуть, саме з того часу українську мову і стали називати солов’їною,


Немає коментарів:

Дописати коментар