СУВОРІ УРОКИ ЧОРНОБИЛЯ

                            

          2 6  квітня  1986  року, тридцять  п"ять   років   тому  сталася  жахлива  трагедія  на   Чорнобильській АЕС,  масштабна   катастрофа, яка  згубила  життя  багатьох тисяч   людей.Багато людських  доль  обпалила  своїм  смертоносним  сяйвом Полинова  зоря, як   зазвичай  називають цю аварію.Час  невблаганний... спливають  роки, сплітаючись  у   десятиліттяя,  а   чорний  день   чорнобильської  трагедії  залишається  велечезним  горем  для   нас, українців.    На  приборкання  атомної  стихії  залучилися  тисячі  людей.  У  страшенну  чорнобильську   зону з Полтавщини  було відправлено 15600  чоловік,  у  їх  числі  були   і  наші  односельці. 

        
       Іванов  Василь  Іванович,  народився  6  грудня 1969  року в селі Яцино-Окарі   Зіньківського  району. 1985  року  закінчив  Кирило-Ганнівську   восьмирічну  школу, потім  навчався у професійно-технічному  училищі в Писаревщині Диканського  району. Здобув  спеціальність водія  та  електрика. З 1987 по 1989 рік  служив  у  армії,  у  внутрішніх військах у Чорнобилі. Був  водієм. За  добросовісну  службу  нагороджений  медаллю. Інвалід Ш групи. 

       

       Канава  Володимир  Володимирович,  народився в селІ Шевченки 19 травня 1954  року. Після  закінчення  Кирило-Ганнівської восьмирічної школи  навчався  в  Зіньківському професійно-технічному  училищі, де здобув професію  водія та  електрика. З 1972 по 1974 рр. служив    в армії потім  працював електриком колгоспу "Росія".  Брав   участь      у ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 22 липня по " вересня 1986  року. За цей час  7 разів  виїздив у найнебезпечніше  місце - до реактора. У 2004 році вийшов на пільгову пенсію як ліквідатор  аварії на ЧАЕС.

       

       Фірчук Іван Онуфрійович,  народився 16 червня 1959 року в селі Черешеньки Винницького району Чернівецької області. Закінчив восьмирічну  школу,  навчався  у Чернівецькому  технікумі житлово-комунального будівництва. 1978-1980 роки-служба  у внутрішніх війстьках  під  Москвою та   у  Молдові. Разом з сім"єю  переїхав до села Шевченки  Кирило-Ганнівської сільської ради. Брав участь у  ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 2  по31 травня 1986  року, працював  з дозиметром.  У віці 50 років вийшов на  пенсію як ліквідатор аварії на ЧАЕС. Помер і похований у селі Шевченки.

       

       Юмашев Микола Іванович,  народився в селі Кирило-Ганнівка 18 травня 1943 року.  Після  закінчення семирічки  пішов  працювати в колгосп фуражиром.  Військову   службу  проходив  в  Естонії,   був  помічником кухаря.  З червня  по  вересень 1986  року  був ліквідатором аврії на ЧАЕС. Спочатку  був кухарем, а потім працював в зоні  реактора. Після повернення  працював в колгоспі "Росія" трактористом.  Помер 25 жовтня 2002 року, похований в селі Кирило-Ганнівка.

        Живе у селі Миколаївка Кирило-Ганнівського  старостинського  округу гарна жінка, чуйна і доброзичлива Гуля Любов Павлівна. Вона пише вірші, які мов пісня несуть у собі ніжність і красу. Один із своїх віршів вона  присвятила Чорнобильській трагедії.

                             Чорнобиль,  Чорнобиль, сумий вітер віє,

                             Чорнобиль, Чорнобиль, там згасли надії.

                             

                              Чорнобиль, Чорнобиль, там туга і горе,

                              Чорнобиль, Чорнобиль, сумні дзвонять дзвони.

                         

                              Це  символ скорботи,  це  символ  біди,

                              Як  пам"ятник горю  пізнали всі ми,

                              Нехай  не  повториться більше біда,

                              Чорнобилю -ні! Нехай сад  розквіта.

                              Нехай зацвітуть на Чорнобиль-Землі

                              Красуня калина  й квітки на весні.

                              Тоді лише зможе Матуся-Земля 

                               Шовковими квітами вкрити  поля.

     До уваги користувачів Кирило-Ганнівської бібліотеки-філії книжкова   виставка  літератури      "Дзвони  Чорнобиля"  до 35-річчя  Чорнобильської трагедії.

ЧИТАННЯ + СПІЛКУВАННЯ = ВИХОВАННЯ

                                                        

                                      

Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

                                                                               

Мета Дня – привернути увагу до дитячої книжки, популяризація читання серед дітей.

З моменту появи на світ людина починає вчитися ходити, говорити, пізнавати навколишній світ. Сонячний промінь і метелик, який сів на квітку, кумедна картинка і добра пісня, весела гра і улюблена книга – перші вчителі дитини.

          Книга!    Вона поруч від самого народження. Перші казки, оповідання та вірші читають нам мама і тато, братик і сестричка. Книга розповідає про казкових богатирів, про життя, про далекі екзотичні країни. З книгою кожен із нас може мандрувати в минуле і в майбутнє.   Про все на світі розповідає книга.

                Книга є невід’ємною частиною в житті кожного малюка, адже саме вона дозволяє зрозуміти, що таке добре, а що таке погано, хороша дитяча література вже з ранніх років дозволяє прищепити почуття відповідальності і справедливості.

                Показовим є святкування Міжнародного дня дитячої книги, адже книга має неабиякий вплив на формування духовного світу людини. Дитяча книга – перша сходинка до пізнання безмежного, чарівного, дивовижного світу – життя.

Сучасні діти все частіше проводять свій час за комп’ютерними іграми, переглядом телепередач і все рідше читають книжки. Нині актуальність розв’язання цієї проблеми очевидна, адже читання пов’язане не лише з грамотністю й освіченістю. Воно формує ідеали, розширює кругозір, збагачує внутрішній світ людини. В умовах, коли створюються електронні бібліотеки, складно змусити дитину взяти до рук книжку.

Однак, якщо прилучати дітей до читання з дошкільного віку, захоплюючи їх цим процесом, то любов до книжки залишається на все життя.

                                «Книга - це джерело освіти, знання, і якщо

                               збагачення, то збагачення культурного та духовного»

                                                                                                                                    М.Рильський.

                                                            

Олена Вовчик-Блакитна,
кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Хочете, щоб ваша дитина зростала щасливою, розумною та творчою? Щоб училась залюбки та впевнено йшла до обраної професії? А ще була чуйною і тонко відчувала світ, відгукувалась на ваші переживання та ділилась своїми почуттями?.. Тоді знайдіть час для читання журналів і книжок щодня!

Це саме той час, коли ви зупинитеся, відірветесь від комп’ютера й телефону, подивитесь дитині в очі, обіймете її, вмоститесь разом на дивані. Ваш голос, інтонація, плече поруч чи обійми — це той затишок, що буває тільки в дитинстві, коли відчуваєш безпеку і спокій, а ще — очікування чогось нового, загадкового, цікавого. Потім дитина читатиме і вам, а ви зі щирим інтересом та реакціями слухатимете. Згодом читання увійде у звичку, але цю подорож ви розпочали разом, і вона завжди буде ресурсним спогадом для вашої доньки чи сина.

Саме «живе» читання книжок чи журналу, зустріч з яким дитина чекатиме, здатне творити дива. Перевірте на власному досвіді! Науковці це вже зробили.

Вам знайоме загальне уявлення про те, що діти охочіше та частіше читають не паперові книжки та журнали, а видання на цифрових пристроях? Але нові дані показують, що це зовсім не обов’язково.

Під час дослідження дітей 4 та 6 років психологи встановили, що ті, хто мав регулярний доступ до мобільних пристроїв із можливістю eReading, не прагнули використовувати їх для читання, а обирали паперові книжки. Вчені також встановили: що до більшої кількості пристроїв дитина має доступ, то менше вона читає взагалі! Це дає змогу припустити, що забезпечення дітей пристроями для читання електронних книг насправді може гальмувати їхню жагу до знань!

Діти відволікаються, перемикаються між додатками, з читання — на ігри та відео... А для малюків, у яких є труднощі з концентрацією уваги, швидка «винагорода» від гри може легко перевершити потенційно значиміші та довгострокові переваги читання. Також читання електронної книги призводить до втоми очей.

Тримаючи в руках живий журнал чи книжку, дитина задіює всі органи чуття: вловлює запах свіжої фарби, відчуває фактуру видання на дотик, чує шурхіт перегортання сторінки, роздивляється до деталей яскраві ілюстрації. А головне — це той найкращий час, коли мама чи тато є цілковито включеними в безпосереднє емоційне спілкування з дитиною, якого так бракує нині практично всім.

До речі, а ви, батьки, любите читати? Коли дитина бачить вас із книжкою, то й у неї виникає та підкріплюється інтерес. Правило «роби так, як я роблю» діє набагато ефективніше за правило «роби так, як я кажу».

За кордоном бібліотеки давно вже стали потужними сучасними центрами дозвілля для всієї родини, а домашні бібліотеки — місце, де перетинаються інтереси різних поколінь. Читаймо разом із дітьми заради живого спілкування щодня!

Книжки та журнали як концентрована мудрість часом програють у суперечці за першість сучасним пристроям і соціальним медіа. Але обнадійливим є той факт, що представники еліти, які впливають на технічний прогрес (керівники найпотужнішого мозкового центру Кремнієвої долини, зокрема) усвідомлюють ризики домінування гаджетів і власних дітей виховують саме на класичних книжках, а доступ до сучасних технологій обмежують.

       До   Міжнародного  Дня  дитячої  книги Кирило-Ганнівська  бібліотека-філія пропонує  своїм   користувачам  книжковий  перегляд  літератури   "Читаємо  всією  родиною"