https://youtu.be/kd8FvqaKbjY?si=70XqWcLx24yfSNh 

29 січня вшановують пам'ять усіх українців, хто загинув у бою під Крутами. Цей історичний бій стався 1918 року на залізничній станції Крути, неподалік від Києва. Загін із кількох сотень студентів, курсантів та добровольців захищав вхід до столиці і стримував російський більшовицький наступ.

Бій, що відбувся 29 січня 1918 року на станції Крути, стоїть у ряді з багатьма кривавими трагедіями української нації. Ця історична подія вкотре доводить силу духу українського народу, його витривалість, мужність й готовність українців за будь-яку ціну відстояти свою державу у загарбника.

Бій під Крутами: факти

  Відомо, що у бої під Крутами з українського боку участь взяло близько 600 студентів. Це були бійці сформованого Студентський куреня, що складався зі студентів молодших курсів Київського університету св. Володимира і Українського народного університету, до яких доєдналися учні старших класів гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Студенти повинні були складати лише допоміжну частину.

  Невелике українське військо протистояло ворогу, який налічував 6 – 7 тисяч більшовиків, а сам бій тривав 5 годин.
  Точна кількість загиблих не відома досі. Деякі дослідники кажуть, що померло близько 250 бійців, сучасні оцінки – 70-100 осіб. При цьому більшовиків загинуло щонайменше 300.

  За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 року тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.

  Один підрозділ студентів, який відступав до Києва, заблукав у темряві та випадково повернув до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Спочатку хлопців жорстоко катували, а потім розстріляли. Пізніше цей трагічний момент описав український поет Павло Тичина у своєму вірші "Пам'яті тридцяти".

  Хоробрість та самопожертва героїв Крут стала прикладом для багатьох захисників України. Через самовідданість Батьківщині, крутянців у публіцистиці часто називають "першими кіборгами".

  У січні 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам'яті героїв Крут». Відтоді цей день відзначають на державному рівні.

  До 100-ї річниці історичних подій під Крутами, Петро Порошенко 29 січня 2018 року присвоїв Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації почесне найменування імені Героїв Крут.

  Також, на честь героїв Крут у 2018 році було знято фільм.

 Бій під Крутами  – це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження  українців, усвідомлення  права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її.

     Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

     Вони, герої Крут, були першими кіборгами у нашій історії. І в нашій пам`яті вони назавжди залишаться вічно молодими героями.

Крути

Лавренко Михайло –  учасник Крутянського бою

У думці — знову тліє — бій у Крутах...
О, неповторний часе золотий!..
Ми всі були зелені ще, як рута,
Але в душі палав огонь святий.
І хоч навколо вир вогню шалено
Стогнав, як грім, і жах смертельний ніс;
Ми не схилили сонячне знамено
І бій важкий не видавив нам сліз.
Ми перед світом свідчили потугу
І довели, ми — лицарські сини,
Хоч не змогли розбити люту хугу
Та ще раз вчули пахощі весни.
За ту невдачу, що зазнали Крути...
Ні, не дарма пече серця наш гнів,
За ті могили, навіть без хрестів,
Що стогін їх щоночі й досі чути.
Хай виє знов зима поривом лютим...
Та ми — дорогу знаєм до мети;

Лицарство Крут! О, нам вас не забути.
Ваш чуєм зов — невтомно далі йти!

 https://youtu.be/N4EYSGOSu28?si=6pYnVngrmknCUshV

      Сьогодні в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

      Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття цього документа.

     Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

     «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.

     Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення.
     Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.

      А ще – уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку.
      І звісно – неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні. І без власне готовності діяти на випередження.
Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту – нагода ще раз замислитися над цим.

      За минулий рік ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму.
       Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.

       Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.
Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу Росії на Україну стали жертвами рашизму.

     Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.

     Сьогодні зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства – Голокост. Але пам’ять залишається в документальному і художньому слові.

    Ми, нове покоління, повинні берегти пам’ять про Голокост, формувати наш світогляд в умовах толерантності та належного ставлення до  загальнолюдських цінностей, щоб більше ніколи у світі не повторилася ця жахлива трагедія  в світовій історії.

Пам’ятник дітям, розстріляних у Бабиному Яру. Київ

Монумент «Пам'ять заради майбутнього» в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр», Київ.

Памятник євреям, які загинули під час Голокосту в Бабиному Яру, Київ.

Пам”ятник розташований у Ленінському районі Донецька

Пам'ятник жертвам Голокосту та нациської окупації в Малині. Житомирська область

Пам”ятний знак «Жртвам Голокосту» Вінницька область, Козятинщина

Пам”ятник  жертвам Голокосту у Львові 

Пам”ятник жертвам Голокосту в Єнакієвому

Жертвам Голокосту в Миколаєві

«Болять серця і душі». Перший в Україні меморіал жертв Голокосту. Київ

Пам”ятник жертвам Голокосту на Волині

Пам”яті жертв Голокосту в Одесі

Меморіал жертвам Голокосту у с. П”ятидні Володимир-Волинського району

Жертвам Голокосту в Білій Церкві

Меморіал у Хмельницькому

               Голокост    

Пройду не раз відомими шляхами,

Де страх в повітрі висне до цих пір,

І хоч усе вже поросло мохами,

Його ніхто забути не зумів.

Це Голокост – всього одне лиш слово,

Та його сенс – пекучий болі жар,

Вбивали всіх!.. старого і малого,

І мало хто життя порятував.

Дивились в вічі, не щеміло серце,

Пуста душа і всі думки пусті,

«Як можеш ти стрілять? Скажи, убивце!

Вони ж прийдуть до тебе уві сні.»

Чи їх вина, що родом із євреїв?

Чи їх вина, що не такі, як всі?

Невже ж і смерть заслужує трофеїв?

І щастя можна віднайти в сльозі?

Постане між думками знову прірва,

Над Яром смерть махне своїм крилом,

Якщо убивства - це є ваша віра,

Тоді скажіть: «Що ви назвете Злом?»

 

Тож пам’ятаймо минуле та шануймо пам’ять усіх жертв Геноциду!

 

https://youtu.be/vh8c87PUxis?si=d0SnC2W7GlyMIOyG

       Україна – це земля, де народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Це наша мати – Батьківщина. У кожного одна Вітчизна і кожен має любити її.

      Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес.

      Щороку 22 січня український народ із вдячністю згадує тих героїв, які намагалися відродити незалежну соборну українську державу. Соборність включає в себе єдність і згуртованість.

      Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту воз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року. Цей день це нагадує про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

      Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.  Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.  В умовах сучасної російсько-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього.

      Спільно з Будинком культури було проведено тематичну годину та майстер клас по виготовленню патріотичної листівки та організовано книжкову виставку «День Соборності: в єдності наша сила».