20 липня у всьому світі відзначають Міжнародний день шахів. За ініціативи Всесвітньої шахової федерації ФІДЕ його святкують з 1996 року.
Гра має досить довгу історію. Перші аналоги фігур з’явилися ще в III-IV тисячоліттях до нашої ери в Єгипті, а батьківщиною сучасних шахів вважають Індію. У V столітті нашої ери індійці бавилися в настільну гру чатуранґа, метою якої було знищення фігур суперників. Правила були схожі на теперішні, відрізнялася кількість гравців – їх було четверо, не існувало таких понять, як шах, мат і пат. А ще в Стародавній Індії карали за програш – переможеним відрубували пальця на руці.
До того, як на терени України потрапили шахи, у Київській Русі в IV столітті існувала доволі подібна до них гра – тавлія, яку завезли вікінги. До Європи звичні нам шахи потрапили в IX столітті, а за сто років вони дійшли до нас. Археологічні розкопки Вишгорода, Києва, Турова свідчать, що – з Персії. Із билин і поем можна зрозуміти, що ця гра була досить поширеною на землях Київської Русі, а її розвитку активно сприяли місцеві меценати.
У незалежній Україні 1992 року було засновано Федерацію шахів, яка щороку організовує змагання серед чоловіків і що два роки – серед жінок. Із 2011 року День шахів в Україні почали відзначати 20 липня разом з усім світом.
Шахи – це стратегічна гра з елементами мистецтва, науки й спорту. Вони – такий собі розумовий тренажер, оскільки вимагають постійного інтелектуального напруження й розв’язання логічних задач, розвивають концентрацію уваги, а також покращують пам’ять. Лікарі рекомендують шахи як спосіб боротьби та профілактики проти хвороби Альцгеймера. Науковці використовують їх для педагогічних та психологічних досліджень і завдяки ним моделюють системи штучного інтелекту.
Гра має досить довгу історію. Перші аналоги фігур з’явилися ще в III-IV тисячоліттях до нашої ери в Єгипті, а батьківщиною сучасних шахів вважають Індію. У V столітті нашої ери індійці бавилися в настільну гру чатуранґа, метою якої було знищення фігур суперників. Правила були схожі на теперішні, відрізнялася кількість гравців – їх було четверо, не існувало таких понять, як шах, мат і пат. А ще в Стародавній Індії карали за програш – переможеним відрубували пальця на руці.
До того, як на терени України потрапили шахи, у Київській Русі в IV столітті існувала доволі подібна до них гра – тавлія, яку завезли вікінги. До Європи звичні нам шахи потрапили в IX столітті, а за сто років вони дійшли до нас. Археологічні розкопки Вишгорода, Києва, Турова свідчать, що – з Персії. Із билин і поем можна зрозуміти, що ця гра була досить поширеною на землях Київської Русі, а її розвитку активно сприяли місцеві меценати.
У незалежній Україні 1992 року було засновано Федерацію шахів, яка щороку організовує змагання серед чоловіків і що два роки – серед жінок. Із 2011 року День шахів в Україні почали відзначати 20 липня разом з усім світом.
Шахи – це стратегічна гра з елементами мистецтва, науки й спорту. Вони – такий собі розумовий тренажер, оскільки вимагають постійного інтелектуального напруження й розв’язання логічних задач, розвивають концентрацію уваги, а також покращують пам’ять. Лікарі рекомендують шахи як спосіб боротьби та профілактики проти хвороби Альцгеймера. Науковці використовують їх для педагогічних та психологічних досліджень і завдяки ним моделюють системи штучного інтелекту.
Немає коментарів:
Дописати коментар