https://www.facebook.com/share/r/1BgqebxGoe/

Що таке Конституція? Основний Закон, який декларує цінності держави.
У перший місяць літа відзначаємо День Конституції України. День Конституції – не просто свято нормативного акту, а день, коли було затверджено права і свободи громадян України. Конституція – це основний державний документ, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян.
"Конституція України і моє життя" під такою назвою спільно з Будинком культури, було організовано інформаційну годину у бібліотеці, а також організовано книжкову виставку. Під час заходу, було наголошено, що Конституція - це найвищий закон, що утверджує багатовікове прагнення українського народу до незалежності власної держави. Прийняття Конституції України є закономірною і важливою віхою в історичному розвитку України.
Користувачі ознайомилтся з історією виникнeння Конституціі Украіни, про тe, яким важким і довгим був шлях нашоі дeржави до справжньої нeзалeжності. Вона увійшла в суспільнe життя, як головний обeріг дeржавності і дeмократіі, гарант нeзалeжності і соборності Украіни.
Обов'язок кожного з нас - поважати Конституцію та дотримуватися її приписів. Тільки так ми зможeмо забeзпeчити подальший розвиток Украіни як дeмократичної та рівноправної дeржави.
Книжкова виставка та інформаційна година, показали, яким важким і довгим був шлях нашої держави до справжньої незалежності.

Всіх українців хочу привітати з Днем Конституції України! Хочу побажати, щоб закони оберігали, захищали та гарантували безпеку і свободу у власній державі. Бажаю кожному громадянину активної громадянської свідомості та патріотичної позиції, а ще розвитку та процвітання!

 

 

 

«Ой на Івана, дівчина долю шукала»

 

Івана Купала 2025 українці відзначатимуть у ніч з 23 на 24 червня у зв’язку з переходом на новоюліанський календар. Раніше дата Івана Купала припадала на ніч з 6 на 7 липня, однак після того, як у 2023 році Україна перейшла на нове літочислення, Івана Купала у 2025 році святкуватимуть на 13 днів раніше.

Не дивлячись на те, що дату свято було змінено, українці продовжують святкування з дотриманням традицій та звичаїв наших предків. 

Походження та значення свята

Івана Купала в Україні є східнослов’янським святом, яке бере свій початок ще за часів язичницької релігії. В цей святковий день відзначають літнє сонцестояння та найбільший розквіт природи.

Саме поклоніння дарам природи нагадує нам про язичницькі корені цього дійства. Коли день Івана Купала настає українці слідують доволі великому переліку традицій та обрядів, щоб висловити шану природі, погадати на заміжжя тощо. 

Івана Купала у християнській та язичницькій традиціях

Раніше свято було жестом шани язичницького божества Купало, який символізував для наших пращурів літо, кохання, родючість земель та лікарські рослини. Згідно язичницьких традицій українці плели вінки, ворожили, займалися збором лікарських рослин. 

Звісно, з часом свято набуло більш християнських рис, аніж язичницьких. Це обумовлено становленням нової релігії наших пращурів. Найбільш значущою ознакою цього стало поєднання з народженням Іоанна Предтечі (Хрестителя). Однак, навіть у наш час українці, коли святкують Івана Купала, до сих пір притримуються таємничих та магічних язичницьких обрядів. 

Традиції та обряди на Івана Купала

Українці мають чимало сакральних свят та традицій, проте Івана Купала найбільш таємниче та сповнене віруваннями свято. Неможливо не зазначити, що Купала є невід’ємною частиною української культури, а всі обряди передавалися віками від покоління до покоління. Завдяки ним наш народ вшановує сонце, як джерело життя, природу та всі її стихійні прояви, як важливі складові гарного врожаю та добробуту.  

Стрибки через вогонь

Одним з найбільш значущих символів свята Івана Купала в Україні вважається велике вогнище. З ним пов’язано чимало обрядів та традицій. Часто на жердині біля багаття розміщували опудало Марени - богині ночі та природних змін, а також череп та колесо. Череп символізував все погане, якого варто позбутися через спалювання, а колесо навпаки найчастіше ототожнювали з добробутом та процвітанням. 

Найбільш популярною забавкою під час нічних гулянь були стрибки через полум’я. Зазвичай їх виконували молоді пари, тримаючись за руки. Згідно вірувань, такий ритуал обіцяв закоханим щасливе подружнє життя. Також наші предки вірили, що вогнище має цілющу силу, тому навколо нього водили хороводи та танцювали. Стрибки через багаття також могли виконуватися як ритуал очищення. 

Плетіння вінків та пускання на воду

Коли Івана Купала в Україні, то святкування важко уявити без традиційного плетіння вінків. Кожна дівчина обов’язково плела вінок особисто, використовуючи квіти, гілки та трави. Вечір та ніч Івана Купала завжди були чудовою нагодою для ворожіння, згідно вірувань наших предків. Саме тому молоді та незаміжні дівчата гадали на судженого. Для цього на вінку розміщувалась свічка, після чого дівчина запускала його у воду. Якщо віночок не тонув, а свічка горіла доволі довго - значить молода дівчина невдовзі стане нареченою, а якщо навпаки - то весілля буде ще не скоро. 

Купальське дерево та пошук папороті

Оскільки дата Івана Купала уходить корінням глибоко в язичницькі вірування, поклоніння природі займає особливе місце в процесі святкування. Саме тому, одними з невід’ємних атрибутів вважалося купальське дерево та папороть. 

Купальське дерево є символом родючості та сонця. Зазвичай це дерево приносили молоді парубки, а прикрашали дівчата. Для оздоблення використовувалися квіти, трави, ягоди та інші прояви природи. Після прикрашання навколо дерева часто водили хороводи, співали пісні. По закінченню святкування дерево спалювали або топили у воді. Цікавим є той факт, що купальське дерево називали по різному в залежності від регіону України: купайло, купало, купайлиця, гільце, вільце тощо.

Ще однією важливою традицією був пошук папороті. Існувало повір’я, що в ніч на Івана Купала квітка папороті несе в собі магічну силу. А оскільки папороть дуже швидко відцвітає - то знайти її було складним завданням. Хто ж все ж таки знаходив її, згідно вірувань, мав отримати магічну силу, можливість спілкуватися з тваринами та знайти заховані скарби. 

Що не можна робити на Івана Купала

Найбільшою забороною було купання у відкритих водоймах вночі, натомість вдень такий ритуал мав допомогти позбутися всіх хвороб. Не можна й стрибати через полум’я з будь-ким, адже цей обряд призначений виключно для закоханих пар. 

Існують й заборони пов'язані з грошима, наприклад на Івана Купала не можна давати в борг, бо можна віддати й своє щастя. Також суворою забороною було піднімати гроші з землі, наші пращури вірили, що таким чином можна взяти на себе всі проблеми, яких хотів позбутися попередній власник. Не можна було й спати у цю святкову ніч. 

Дата Івана Купала завжди мала велике значення для нашого народу, це чудова нагода віддати шану природі, поворожити на кохання та відсвяткувати літнє сонцестояння. 

Гадання та ворожіння в ніч на Купала

Ворожіння завжди займало особливе місце в культурі українського народу. Тому таке свято, як Івана Купала, просто неможливо уявити без цього. Крім гадання на дівочих вінках, існувало ще чимало способів поворожити:

• Ворожіння з травами - перед сном дівчата збирали 12 різних трав та клали їх під подушку. Якщо на ранок знаходили ті ж 12 видів рослин - це свідчило про швидке весілля та набуття статусу нареченої у близькому майбутньому. 

• Гадання на судженого - виконувалося за допомогою гребінця, його клали під подушку та просили судженого наснитися впродовж ночі. 

• Ворожіння з воском - розплавлений віск виливали у воду та інтерпретували фігури. Таким чином дівчата також ворожили на коханого та весілля. 

• Гадання на бажання - під час Івана Купала в Україні загадували бажання та зривали кленовий листок, якщо кількість кутів була парною - то загадане незабаром здійсниться. 

• Ворожіння на ромашці - дві ромашки опускали у воду та дивилися чи попливуть вони разом. Квіти символізували двох закоханих - парубка та дівчину. 

    З огляду на те, що українці з особливою турботою ставляться до збереження традицій та ритуалів свята, можна сміливо сказати про те, що на Івана Купала  можна буде побачити всі вище перелічені обряди в багатьох селах та містах України. 

Зі святом Івана Купала! Нехай це чарівне літнє свято наповнить наші серця теплом, спокоєм і вірою у диво, вірою у Перемогу!

 

 

Духмяне і медове дерево-обреріг

Таке дерево, як липа, широко поширене в Україні і багатьох інших країн. Людям з давніх часів відомо про корисні властивості різних інгредієнтів, які можна з неї отримати від кори до листя і суцвіть. А в культурах різних народів липовим деревам приділяється значна увага, і вони фігурують у безлічі народних казок і легенд.

Це дерево використовується в геральдиці, причому особливо широко – в Чехії. Стилізоване зображення липи можна побачити на прапорах і гербах різних чеських міст.

В минулому з липової деревини отримували дьоготь. Зараз він здійснюється іншими способами, більш дешевими і екологічними.

Старі кряжисті липи можуть посперечатися з дубами по товщині стовбура. У окремих екземплярів він може досягати п’яти метрів в обхваті.

Колись з липової деревини, м’якої і податливої, підробляли печатки. Ймовірно, саме тому в слово “липа” може означати брехня або підробка.

Вік лип-рекордсменів перевищує 1200 років. Хоча зазвичай вони живуть набагато менше, близько 3-4 століть.

Бджолярі високо цінують липові дерева, так як вони є прекрасними медоносами. Одне дерево середніх розмірів може зробити кількість нектару, достатню для того, щоб бджоли-трудяги зробили з нього 10-15 кг меду.

У світі існує близько 45 видів лип.

Відвар з квіток з цього дерева широко застосовується в традиційній медицині. Вважається, що він допомагає від застудних захворювань.

У більшості слов’янських народів липа здавна шанувалася як свята рослина і вважалася оберегом. Липи традиційно висаджувалися поблизу храмів.

Вважається, що у липи не вдаряє блискавка, тому під час грози прийнято ховатися під цими деревами.

У фольклорі за кількістю згадок липа займає перше місце серед всіх дерев.

Липова деревина відрізняється м’якістю і легкістю в обробці. Її активно використовують при виробництві фанери, меблів, посуду та іншого кухонного начиння.

    Найпоширеніший в європейській частині вид — липа дрібнолиста.

Цвісти липа починає тільки у віці 20-30 років. Причому самостійно виросли в природі дерева цвітуть в набагато більш ранньому віці, ніж ті, що були висаджені людиною.

В Україні найстарішою є липа Богдана Хмельницького, яка росте у Львівській області в Золочівському районі. Вважається, що цьому дереву приблизно від 600 до 800 років, обхват його стовбура складає 7,2 метра, а висота – 15 метрів. Місцеві жителі розповідають легенду, що під цим деревом у 1648 році спочивала армія Богдана Хмельницького після перемоги над Збаражем. Нині воно під охороною як ботанічна пам’ятка природи місцевого значення.

Сьогодні, ми збирали липовий цвіт для запашного чаю нашим воїнам-захисникам. Він їх зігріє і вилікує, нагадає про домівку, де їх завжди з нетерпінням чекають!

 

Щороку православні християни відзначають одне з найважливіших і найсвітліших свят - Трійцю. Воно присвячене триєдності Бога: Отця, Сина і Святого Духа. У народі його прозвали Зеленим святом, Зеленою неділею або П'ятидесятницею, оскільки завжди відзначається на 50-й день після Великодня.

Деякі великі свята, в тому числі Трійця, не мають постійної дати святкування, тому час їх святкування не відрізняється за старим або новим стилем. Святкування Трійці прив'язане до дати святкування Великодня. А Великдень щороку припадає на різне число, оскільки дату його святкування обчислюють за складною формулою, в якій, зокрема, використовується єврейський календар. А Трійцю святкують через 50 днів після Великодня.

Не кожен віруючий знає, що дати цього великого свята вибрали не просто так. Справа в тому, що через 50 днів після того, як воскрес Спаситель, відбулася інша значуща подія.

Цього дня група апостолів зібралася на горі помолитися. У цей момент на них зійшов Святий Дух і сталося те, що Ісус передбачив ще за життя. Його учні отримали дар проповідників і змогли говорити мовами різних народів. Завдяки цьому вони розійшлися по світу, щоб нести Слово Боже.

Перед цим святом відзначалось Вознесіння Господнє, під час якого Ісус Христос дав настанову йти і проповідувати всім народам, христячи їх ім’ям Отця і Сина і Святого Духа. Але поки апостоли чекали на Св. Духа, якого Господь обіцяв їм послати: "А коли Утішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене..". Уже після П’ятидесятниці апостоли засвідчили своєю вірою, проповіддю і хрещенням, що Свята Трійця справді існує.

Трійця - свято особливе. Як свідчать відкриті джерела, одними з найпопулярніших рослин для освячення на неї є полин, м'ята, меліса. Їх несуть до храму, святять і кладуть у різних кімнатах будинку.

Раніше українці плели на Трійцю вінки, а молодь співала, водила хороводи і просто веселилася. Оскільки цього дня не прийнято постити, можна накрити святковий стіл із різними смаколиками.

На Трійцю, як і на будь-яке велике церковне свято, забороняється важка фізична праця. Наприклад, не можна працювати в городі, займатися будівництвом або іншими важкими справами. Також заборонена лайка, не можна сваритися, не можна виявляти ненависть. Ще в цей день, як і в будь-який інший, не можна ворожити.

В Україні символом Святого Духа є білосніжний голуб. У деяких регіонах на Трійцю випікають святкове печиво у вигляді білих голубів. Кожна країна Європи має свої унікальні традиції цього свята. Наприклад, в Італії головним символом свята є троянда. Її пелюстки розкидають по всьому дому, подібно до того, як ми прикрашаємо оселі зеленою гіллям.

5 прикмет на Зелені свята

·         «На Трійцю посватався, а на Покров одружився, значить, шлюб буде довгим, щасливим». Добрим знаком вважалось посвататись саме у ці святкові дні.

·         Щоб всілякі негаразди та хвороби обходили стороною, на Трійцю подавали щедру милостиню і не відмовляли нікому в допомозі

·         На свято Трійці дівчата плели вінки і пускали їх водою. Якщо вінок розвалиться – бажання не збудеться. Зазеленіє – в дівках ходити.

·         Якщо на Трійцю вмитися ранковою росою, то молодість і врода ніколи не покинуть;

·         Ще на Трійцю робили обряд на любов: влаштовували святковий обід, запрошували сусідів і родичів, стіл застеляли скатертиною. Після обіду скатертину не прали, а клали її на ніч під ліжко подружжя. Цей обряд мав допомогти зміцнити любов та взаєморозуміння між чоловіком і дружиною. Після прання скатертиною не користувалися до наступної Трійці.

В день великої Трійці,
Хай серце очищається,
Любов’ю наповнюються,
Душа співає, сміється,
І вам все вдається!

 

5 червня - Всесвітній день навколишнього середовища

Наш дивний світ такий, як казка,

Он в небі хмаронька пливе.

Тож бережи його, будь ласка,

Все в ньому гарне і живе.

Он квітка полум'ям палає,

Яскраве сонечко блищить.

Чарівна пташечка співає,

Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.

Сьогодні ми відзначаємо Всесвітній день охорони навколишнього середовища, який було започатковано Генеральною асамблеєю Організацією Об'єднаних Націй на її 27-й сесії 1972 року (резолюція № A/RES/2994 (XXVII), де учасники Стокгольмської конференції з проблем довкілля ухвалили рішення щодо щорічного проведення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища 5 червня.

Цей день став глобальним заходом, покликаним привернути увагу до екологічних проблем і надихнути людей на дії задля збереження нашої планети.

Цього року ця дата є особливо актуальною для України, яка продовжує ліквідувати наслідки шкоди, завданої повномасштабною російською агресією від початку 2022 року. Військові дії завдали і продовжують завдавати значної нищівної шкоди українській природі виключної краси: знищені недоторкані праліси, ландшафтні місцевості лесових хвилястих рівнин з унікальними чорноземами степової зони, забруднені річки і рідкісні водно-болотні угіддя, пошкоджені екосистеми об'єктів природно-заповідного фонду – все те, що потребує нашої турботи, пильної уваги та комплексного відновлення. Дбайливе ставлення про довкілля в умовах війни стає не лише питанням виживання, а й відновлення національної ідентичності та гідності.

Бібліотекарем проведено екологічну годину "В долонях Всесвіту Земля", на якій слухачів було ознайомлено з екологічними проблемами сьогодення, впливом людей та війни на природу, забруднення навколишнього середовища та іншими факторами, які негативно впливають на екосистему.

           

            

Закликаємо всіх об'єднати зусилля задля збереження та відновлення навколишнього середовища нашої країни. Долучайтесь до святкування корисними для природи діями та вчинками, внесіть свій вклад у збереження нашого спільного дому! Разом ми можемо зробити Україну кращою та забезпечити майбутнім поколінням чисте і здорове навколишнє середовище.

 

 

Діти - це головна радість і надія для батьків. Вони справжнє майбутнє не тільки для держави, а й для всього світу.

1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – одне из найбільш «дитячих» свят у світі.

Наші діти — веселі й бешкетливі, сумні й смішні, а іноді не за віком серйозні, наповнюють життя змістом, приємними турботами.

Чарівний, світлий і ні з чим незрівнянний світ дитинства, країни доброти, сміху і радості, безмежного і безтурботного щастя, звідки усі ми родом. Діти чомусь завжди прагнуть скоріше подорослішати, а ми, дорослі, ностальгічно згадуємо безтурботні дитячі роки. Але всьому свій час.

Тому в цей день, було організоване свято за участю аніматорів для наших найдорожчих перлин "Дитина - життя перлина". Хай їхнє дитинство буде радісним і безхмарним, мрії збувається, а небо над головами - буде мирним та безмежно блакитним!

           

          

          

 

Іди своєю дорогою, і нехай інші люди говорять що завгодно.

( травень1265 р. - 14 вересня 1321 р.)

https://youtu.be/FaKLlIWIgnY?si=_qADqLuSHkyq7I5t

https://youtu.be/6dEtS2GrXb8  

Данте Аліг’єрі народився у Флоренції у шляхетній родині. Точна дата народження Данте невідома: за різними джерелами він народився в 1265 р. між 14 травня і 13 липня. Про освіту Данте теж мало відомостей, є припущення, що він навчався вдома. Також, відомо, що він навчався у Болонському університеті, але не закінчив його. Першим коханням Данте Аліг’єрі стала Беатріче Портінарі, яку він зустрів вперше в 9 років. Він знав її, але між ними не було навіть тісних дружніх стосунків, але для неї він написав багато творів. На велике нещастя для Данте Беатріче померла 1290 року. Смерть коханої жінки змусила його з головою піти в науку, він вивчав філософію, астрономію, богослов’я, перетворився на одного з найосвіченіших людей свого часу, хоча при цьому багаж знань не виходив за рамки середньовічної традиції, що спиралася на богослов’я.

Однією з перших повістей Данте Аліг’єрі була « Нове життя» У 1295-1296 рр. Данте Аліг’єрі заявив про себе і як громадський, політичний діяч, брав участь у роботі міської ради. У 1300-му його обирали членом колегії шести пріорів, яка управляла Флоренцією.

У 1298 він одружився з Джеммою Донаті, яка була його дружиною до самої смерті, але ця жінка завжди грала скромну роль у його долі. У них було троє дітей. Активна політична діяльність стала причиною вигнання Данте Аліг’єрі з Флоренції. Розкол партії гвельфів, в якій він перебував, призвів до того, що так звані білі, в чиїх лавах був і поет, піддалися репресіям. Проти Данте було висунуто звинувачення в хабарництві, після чого він змушений був, залишивши дружину і дітей, покинути рідне місто і більше не повертатися. Сталося це в 1302 році. З цього часу Данте постійно поневірявся по містах Італії, Франції.

У вигнанні написав твори «Бенкет», «Еклоги», «Послання», поема «Квітка», трактат «Монархія», трактат «Про народне красномовство». Ім’я Аліг’єрі два рази вносили в списки осіб, які підлягають амністії, але обидва рази звідти викреслювали.

В 1316 році йому дозволили повернутися в рідну Флоренцію, але за умови, що він публічно зізнається в неправоті своїх поглядів і покається, але гордий поет не став цього робити. З 1316 року він влаштувався в Равенні, куди його запросив Гвідо да Полента, правитель міста. Тут в товаристві його синів, дочки Беатріче, шанувальників, друзів проходили останні роки поета. Саме в період вигнання Данте написав твір, що прославив його у віках, – «Комедію», до назви якої через кілька століть, в 1555 р, у венеціанському виданні додадуть слово «Божественна». Початок роботи над поемою відноситься приблизно до 1307, а останню з трьох («Пекло», «Чистилище» і «Рай») частин Данте написав незадовго до смерті. Він мріяв за допомогою «Комедії» прославитися і повернутися додому з почестями, але його надіям не судилося збутися. Захворівши малярією, повертаючись з поїздки до Венеції з дипломатичною місією, поет 14 вересня 1321 помер.

Данте Аліг’єрі і зараз залишається поетом-філософом, твори якого сприяють моральному відродженню та оновленню.