Романтик білих снігів

Джек Лондон

(12.01. 1876 р. – 22.11. 1916 р.)

https://youtu.be/CDgzaDNZoto?si=d8o5cdD85cQiSJ7t

Джон Ґрифіт Чейні народився 12 січня 1876 р. в Сан-Франциско. Коли йому був майже рік, його мати вийшла заміж за фермера Джона Лондона, який усиновив її сина, і майбутній письменник отримав його прізвище.

Як говорили деякі літератори, він прославився задовго до свого народження, і завдяки неординарним батькам, які постійно епатували публіку. Маму хлопчика звали Флора Веллман, вона була дочкою Маршалла Веллмана.

У Сан-Франциско, вона зустріла ірландця Вільяма Чейні (Чані). Він працював адвокатом, добре знав літературу та математику, але здобув собі славу як професор астрології та магії. Його ім'я було добре знайоме у Штатах. Вільям не мав певного місця проживання, майже все життя провів у поневіряннях, любив подорожувати морем, і не менше шістнадцяти години на день займався астрологією.

З народження хлопчик виховувався чорношкірою нянькою Дженні Прінстер, яку завжди вважав своєю другою матір'ю.

Згодом мама познайомилася з Джоном Лондоном, у якого загинули дружина та син. Чоловік мав статус ветерана війни, вирізнявся добрим характером, займався вихованням двох дочок та завжди брався за будь-яку роботу.

Хлопчик мав дружні стосунки з вітчимом, Джон старший замінив майбутньому письменникові батька, і юнак ніколи не почував себе чужим. Згодом письменник згадував про нього навіть із більшою теплотою, ніж про рідну матір. Джек здружився зі зведеною сестрою Елізою і вважав її найкращим другом.

Після поневірянь Лондони оселилися в Окленді, неподалік Сан-Франциско, у цьому місті хлопчик пішов до молодшої школи. Майбутній письменник звик, що у дитинстві його називали Джеком, скороченим ім'ям від Джона.

Джек Лондон був найчастішим відвідувачем оклендської бібліотеки: майбутній письменник мало не щодня ходив до читального залу і ковтав книжки одну за одною.

У чотирнадцять років Джек закінчив молодшу школу, і на цьому його навчання закінчилося. Сім'я не мала грошей для подальшої оплати. Справа в тому, вітчим потрапив під поїзд і залишився калікою без обох ніг.   Працювати він більше не міг, а сім'ю треба було утримувати. Цей тягар ліг на плечі 14-річного хлопця. Трудова біографія Джека Лондона розпочалася з консервної фабрики, де він проводив щодня від 10 до 12 години.

У юнацтві Джека Лондона тягнуло на пригоди, можливо, пристрасть до авантюр передалася Джеку від його матері. Так наповнений надією покінчити з бідністю 15-річний хлопець позичає у няні Дженні $300 і купує шхуну.

     "Капітан Джек" збирає піратську команду зі своїх приятелів-підлітків і вирушає завойовувати «устричні території». Таким чином, Джек та його товариші крали молюсків на приватній бухті Сан-Франциско. Юні морські вовки продавали завойований видобуток у місцеві ресторани та отримували непогані гроші. Але такі гроші зіпсували юнака: більшість коштів витрачалися на розгульний спосіб життя. Джек Лондон полюбив морські пригоди, тому охоче погодився на службу «рибальського патруля», щоб воювати з браконьєрами, а в 1893 майбутній письменник вирушає в перше плавання до берегів Японії для лову морських котиків.

Лондон був вражений мореплаванням, пізніше автобіографічні історії увійшли в основу збірки «Розповіді рибальського патруля», а також пригоди письменника вплинули на багато «морських» романів.

Перший нарис Лондона «Тайфун біля берегів Японії», за який він отримав першу премію однієї з газет Сан-Франциско, став початком його літературної кар’єри.

У 1897 році Лондон разом зі своїм 62-річним швагром подалися на Клондайк шукати золота. Саме про це Джек Лондон написав багато оповідань.

За все життя Лондон видав 16 збірок. Першими, котрі принесли йому популярність, були: «Син вовка» (1900), «Бог його батьків» (1901), «Діти морозу» (1902), «Чоловіча вірність» (1904), «Місячний пік» (1906) . Перші романи – «Дочка снігів» (1902), «Морський вовк » (1904) , «Гра» (1905) також були сприятливо сприйняті читачами. Одними з найвідоміших романів стали « Біле ікло» (1906), «Серця трьох», «Мартін Іден». Вісім його романів були успішно екранізовані.

В 1907–1909 роках здійснив плавання на яхті «Снарк». Історія подорожі викладена в автобіографічному нарисі «Подорож на яхті „Снарк“» (1911 р.).

З липня по вересень 1911 року Джек Лондон також здійснив кінні подорожі Каліфорнією та сусідніми штатами, які описав в оповіді «Четвіркою коней на північ від заливу».

Наприкінці життя Лондон тяжко хворіє на уремію і для зменшення болів приймає морфій, кожного разу підвищуючи дозу. У ніч на 22 листопада 1916 року він був знайдений мертвим у своєму кабінеті в маєтку в Глен-Еллен (штат Каліфорнія). На нічному столику було знайдено ліки й папірець з розрахунками нової, більш сильної дози морфію, яка виявилась смертельною.