Щоб вам весело було

   Гумористична акварель до 100-річчя від дня       народження Павла  Прокоповича  Глазового

Глазовий Павло Прокопович народився 30 серпня 1922 року у с. Новоскелеватка Казанківського району Миколаївської області в родині хлібороба. Навчався у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник Другої Світової війни.
Після демобілізації навчався у Криворізькому педагогічному інституті, де на нього звернув увагу Остап Вишня, який посприяв тому, щоб Павла Глазового перевели на навчання до Києва. У 1950 році він закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова).
У 1950-1961 роках працював заступником головного редактора журналу «Перець». Після 1961 року, деякий час працював на радіо редактором музично-гумористичної програми, потім став заступником головного редактора в журналі «Мистецтво», фактично очоливши відділ «Новини кіноекрану».
Павло Глазовий виступав як гуморист і сатирик, працював переважно в жанрах співомовки, віршованої гуморески, байки. Друкуватися почав з 1940 року. Перша гумористична збірка «Великі цяці» вийшла в світ 1956 року. За життя поета окремими виданнями вийшли: поема «Слався, Вітчизно моя» (1958), збірки сатири та гумору «Карикатури з натури» (1963), «Коротко і ясно» (1965), «Щоб вам весело було» (1967), «Мініатюри та гуморески» (1968), жартівлива поема «Куміада» (1969), «Усмішки» (1971), «Смійтесь, друзі, на здоров’я» (1973), «Байки та усмішки» (1975), «Весела розмова» (1979), «Хай вам буде весело» (1981), «Сміхологія» (1982), «Вибрані усмішки» (1992), «Веселий світ і чорна книга» (1996), «Сміхослов» (1997), «Сміхологія, вибране» (2003), «Архетипи» (2003).
Павло Глазовий зробив значний внесок і в дитячу літературу. Він автор дитячих книжок: «Іванець-Бігунець» (1963), «Як сторінка, то й картинка» (1964), «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965), «Перченя» (1966). У співавторстві з Федором Маківчуком написані «Пушок і Дружок» (1957) та «Старі друзі» (1959), а з Богданом Чалим – «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958).
Заслужений діяч мистецтв України (1993), відзначений орденом «За заслуги» III ступеня (1997), медаллю Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата» – «За доброчинність», лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книжку «Сміхологія», лауреат літературної премії імені Наталі Забіли, перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 року.
Член СП СРСР (1968).
Помер 29 жовтня 2004 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.                        

Творчість Павла Глазового життедайна,  вона є  завжди відкритою  сторінкою веселої  вдачі   українського  народу,  його доброго  настрою.            

   До 100-річного ювілею українського поета-гумориста  Павла Глазового Кирило-Ганнівська бібліотека-філія підготувала книжкову  викладку літератури "Патріарх   українського гумору".

   Олександр Забара за професією лікар-стоматолог, який користується великим авторитетом серед   земляків. А ще він відомий гуморист-аматор.  І саме гуморески Павла Глазового  вже більше 30  років звучать  з  уст нашого сільського гумориста, який є частим гостем нашої бібліотеки.  Які б не були часи, а творчість Павла Глазового дарувала і даруватиме людям радість і віру  в кращу  долю  нашої  України.

 

ПАВЛО  ГЛАЗОВИЙ ІМЕНИНИ Зібралися якось гості  В Козолупа Мини,  Випивали, відзначали його іменини. Вийшов Мина із-за столу,  Взяв за руку тітку  І пустився вибивати Громову чечітку. Раптом хлопчик-п’ятиліток  Вскочив у кімнату: — Там тебе до телефону  Викликають, тату! — Бач, синочку, всі вітають  Мину Козолупа! — Ні, питають, який дурень  Об підлогу гупа. **** ПІСЛЯ АВАНСУ Чоловік аванс одержав,  Здибався з дружком  Та добряче й причастився  Просто під ларком. І, п’янющий, як то кажуть, У дрезину, в дим, Почвалав у дитсадочок  За дитям малим. Там схопив синка за руку  І повів, як міг. Не устиг він ще ступити  Дома й на поріг, Як дружина в крик, у сльози:  — В тебе сором є? Ти привів чужу дитину. Де ж дитя моє?    Чоловіка в різні боки  Буйний хміль хита. — А яка тобі різниця? -  Жінку він пита.— Чи чужого прихопив я, Чи привів свого. Ти ж назад відтарабаниш  Завтра знов його.      МОВА  І   ЯЗИК Дід приїхав із села, ходить по столиці.  Має гроші — не мина жодної крамниці.  Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю.  — Продавщиця: — Что? Чево? Я нє понімаю.  — Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.  — Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.  — Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:  — На Вкраїні живете й не знаєте мови.  — Продавщиця теж була гостра та бідова.  — У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.  — І сказав їй мудрий дід: — Цим пишатися не слід,  Бо якраз така біда в моєї корови:  Має, бідна, язика і не знає мови.

Ми діти твої, Україно

     

    23 серпня, напередодні  Дня Незалежності, ми  вшановуємо  один з  трьох  символів суверенітету нашої  держави – Державний Прапор України.   Синьо-жовтий стяг уособлює нашу незалежність, є   історичною  пам’яттю  та гордістю народу.    На превеликий жаль, сьогодні український прапор, прапор кольорів мирного неба і   золотого  поля, залитий кров’ю найкращих  синів   українського   народу і    окроплений святими сльозами матерів. Ми, українці, продовжуємо    сплачувати    велику    ціну за право називатися нацією гордих, вільних і   відповідальних   громадян.

.
    День Незалежності – це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, які творили націю і боролися за її державність, це шана загиблим Героям  Небесної   Сотні, це  невимовний біль за  загиблими    українськими   воїнами і   добровольцями, які ціною власних життів  захищають  територіальну   цілісність, державність, суверенітет нашої держави.   А ще це  день, коли  варто  серйозно   задуматись   про   день завтрашній,   про майбутні   покоління,  про нашу  відповідальність   перед   історією…

 

                                                 З днем народження,  моя  держава,

                                                 З святом тебе, добрим і святим

                                                 Нехай лине завше  тільки добра  слава

                                                 Про  мою  країну  звідусіль.

 Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас – солов’їна.
       Квітне в садочках червона калина,
          Рідна земля для нас всіх – Україна!”

      Кирило-Ганнівська  бібліотека-філіїя   до   Дня Державного Прапора та  Дня   Незалежності  України для користувачів-дітей  провела  конкурс  дитячої творчості     "Ми діти твої, Україно".

                                  У  своїх  малюнках  та  аплікаціях  діти виразили  патріотичні  почуття  та  любов до  України.

     Для дорослих користувачів  бібліотека підготувала  книжкову  виставку  літератури   "Живи,  міцній  та  квітни, Україно!   Представлена  література  розкриває появу українського   національного  прапора,  його використання  в Україні  в різні  історичні періоди, ставлення  до  державної  символіки  в наш  час, а також книги по історії нашої  держави,  інформація  про  історичних  постатей,  які  відіграли  значну  роль  на  шляху  здобуття  незалежності України .

    

Великий Спас

                                                                       

                                                                       НАРОДОЗНАВЧА  БЕСІДА

Свято Преображення Господнього, або Другий Спас, яке відоме ще з давньоруських часів, святкують 19 серпня. В народі цей день називають Яблучним Спасом. 

На Яблучний Cпас, за стародавнім звичаєм, освячують яблука, груші, мед, обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Це свято символізує кінець літа та похолодання. Як і всі інші великі релігійні свята, віряни відвідують богослужіння в цей день.

Цей день присвячений спогаду про перетворення Христа своїм учням на горі Фавор.

У цей день Ісус разом з трьома учнями Яковом, Петром та Іоанном зійшов на священну гору, щоб помолитися. Саме в цей час апостоли задрімали і не бачили Преображення Господнього. Христос був одягнений у білосніжний одяг, який завжди був символом чистоти, непорочності, віри й святості.

Спустившись із небес, Ісус почав вести бесіди зі своїми пророками. Опісля люди, що зібралися поруч й спостерігали за цією подією, почули з небес голос, який проголосив Христа своїм сином. Це і стало приводом до святкування Другого Спаса.

На Яблучний спас освячують яблука, груші, мед, колосся жита й пшениці

Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який прийнято освячувати в цей день. Грона винограду, а також колосся люди несли в цей день до храму на знак подяки Богові. Але виноград ріс не скрізь, відтак ця традиція дещо змінилася – стали освячувати яблука.

У народному календарі на Яблучний Спас проводжають літо. Це свято означає настання осені й перетворення природи. Через це є навіть ще одна народна назва свята – Осеніни. Вважається, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. Тому й кажуть: "Прийшов Спас, держи рукавиці про запас".

Що не можна робити в цей день?

У народі існувало повір’я, що їсти яблука й страви з цього фрукта до настання Яблучного Спаса не варто, а ось після 19 серпня люди могли ласувати цим фруктом.

До 19 серпня не можна їсти яблука та страви з ними 

Існує заборона їсти яблука до початку Спаса жінкам, які втратили дітей. За повір'ям, якщо батьки не їли яблук до Спаса, то дітям на небесах роздадуть гостинці в цей день.

Також в народі говорять, що не можна у цей день зганяти з себе або вбивати комах, тим більше мух. Якщо вона сіла два рази на руку – це до здійснення бажань. Дивна прикмета, але так кажуть. А от правда це чи ні – перевіряйте.

На свято також забороняється працювати вдома, дозволено лише на кухні та в саду.

Що варто зробити в цей день?

На Другий Спас прийнято пригощати усіх яблуками і, звичайно, їсти їх самим. Яблуко символізує родючість і благополуччя в сім'ї, тому так ви бажаєте всього найкращого рідним та друзям. Варто зазначити, що благополуччя та велику силу несуть лише освячені в храмі плоди. Тому перед куштуванням необхідно здійснити обряд освячування.

А ще в народі вірили, що в день Спаса яблука набувають чудодійної сили. Якщо відкусити плід і при цьому загадати бажання – воно неодмінно має здійснитися.

Прикмети на Яблучний Спас

Яблучний Спас має чимало прикмет, які мають звичай збуватися:

Прийшов Спас – бери рукавиці про запас.

Якщо з'їсти яблуко в день Спаса і загадати при цьому бажання, то воно обов'язково здійсниться.

Якщо на Спаса на вас два рази сяде муха, то це на удачу.

Яка погода в Яблучний Спас, така буде в січні. Якщо вдень дощить – взимку теж буде багато опадів.

Якщо на Спаса сухо – осінь буде така ж.

Пройшов Спас – пішло літо від нас.

Яблучний Спас символізує кінець літа та похолодання

Після свята люди починають готуватися до настання осені. У народі кажуть, що Яблучний Спас є завершальним моментом літа. У будь-якому випадку, це світле свято несе у собі добро, надію і обов’язково віру в кращі часи.

Найцікавіші традиції й прикмети Маковія

                                       

     Медовий Спас в Україні і в усьому світі відзначають 14 серпня. У народі його ще називають Перший Спас, Маковей, Мокрий Спас, Спас на воді, Макавей.   Згідно з народними прикметами, цього дня закінчується літо і приходить перше похолодання.      У селах і селах досі дотримуються багатьох традицій і вірять у народні прикмети на Медовий Спас.    Традиційно 14 серпня на Медовий Спас починається збір врожаю меду. Від цього, до речі, й назва – «рятуватися запасаючись».   Зібраний мед освячували в церкві, а потім роздавали, причому всім підряд, навіть незнайомцям.   Згідно з давніми віруваннями, перша ложка меду в цей день має магічні властивості.    Якщо з"їсти її і загадати бажання, то найближчим часом воно обов"язково збудеться.   Ще цього дня прийнято допомагати немічним, старим, вдовам по господарству.    Крім меду, в цей період починався і збір озимих.     Ще одне важливе місце в Медовий Спас відводилося воді,    оскільки спочатку свято мало дуже тісне відношення до Хрещення Русі.     14 серпня православні хрестили воду біля озер і річок, пили її, а після – занурювалися самі і купали свою худобу.   Вважалося, що такий обряд змиває гріх і робить здоровішими.   А після Медового Спасу у воду вже заходити не можна було.   Така заборона мала  і практичний сенс – після 14 серпня вода, як правило, починає цвісти.   На Медовий Спас жінки посилено молилися.     Вважалося, що в цей день зростала сила молитви, і Бог відпускав гріхи.    З 14 серпня починається Успенський піст, який триватиме до 27 серпня. Він дуже короткий, але не менш суворий, ніж інші пости.     Медовий Спас ще називають Маковеєм або Макавеєм.     Справа в тому, що крім меду в цей день збирають і мак. Вважається, що зібраний 14 серпня мак має лікувальні властивості.    Традиційно жінки печуть пироги та інші смаколики з маком 14 серпня. 

              Найцікавіші прикмети, вірування та приказки на Медовий Спас 

♦ Перший Спас – на воді стояти, другий Спас – яблука їсти, третій Спас – на зелених горах      полотна продавати.
♦ У першого Спаса всього в запасі – і дощ, і сонце, і вітер .
♦ На медовий  Спас навіть жебрак медку спробує.
♦ Дощ на Макавея – мало пожеж буде. 
♦ З першого Спаса і роса хороша.
♦ Починається заготівля лісової малини, ягід, черемхи.
♦ На перший Спас святі колодязі та вінки хлібні.    
♦ У перший Спас будь-який жіночий гріх     прощається.

♦ Після першого Спаса в річку не заходять.

 ♦ Ластівки три рази відлітають – на три Спаса.

♦ Відцвітають троянди, падають хороші роси.

                                         Свято  українське, Спас медовий

                                  Настав на  радість людям!

                                  Зібрано врожай  садовий,

                                  Мед на славу, смак чудовий!

                                  Зануримося в річку,  море,

                                   Змиємо  з душі  печаль  земну!

                                   Нехай  сім"я  не  знає  горя,

                                   Віримо в благодать святу.

Хрещення Київської Русі-України

                                                  ІНФОРМАЦІЙНА   ХВИЛИНА

День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича відзначається 28 липня. Він був онуком святої княгині Ольги, день пам’яті якої відзначають 24 липня.

Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. У зв’язку з цим 28 липня в Україні — державне свято — День Хрещення Київської Русі.

Народився майбутній князь 954 року в Києві. Період його князювання в Києві тривалий — 35 років — від 980 до 1015 року.

Існує багато версій щодо часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка існує чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Якщо хрещення киян відбулося більш-менш без насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили мечем і вогнем.

Саме тут, у момент першого Хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов'янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті  всіх слов'янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.
За наказом князя збудували чимало храмів, зокрема Десятинну церкву в Києві.

Проте християнство на українських землях появилося задовго до Володимирового хрещення. Поширення християнства на українських землях датують І ст., пов’язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного; його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Більш чіткі історичні дані є про перших християн-мучеників в Криму, зокрема тут загинув мученицькою смертю один з перших Римських архиєреїв Папа Климентій І. Його голову пізніше відшукали св. Кирило та Мефодій.

Різноманітні джерела говорять про хрещення Київського князя Аскольда у 860 р. під час походу на Константинополь. Є припущення, що тоді ж князь намагався хрестити і киян, навіть привіз єпископів для створення церковної структури. Проте 882 р. його вбили, а релігійна реформа провалилася через сильний спротив язичників.

Проте християнські спільноти в Києві залишилися, про що свідчить договір Русі з Константинополем, укладений при князю Ігорю в 941 р. Х ст.

І вже нове піднесення християнства на Русі розпочалося при святій княгині Ользі, яка визнана також рівноапостольною.

Натомість на західноукраїнських землях християнство поширилося у ІХ-Х ст. з Моравії, де Церкву заснували рівноапостольні свв. Мефодій і Кирило.

Тому хрещення Русі князем Володимиром було продовженням тривалого процесу християнізації Київської Русі.

Згідно з «Повістю минулих літ», 988 року Київський князь Володимир Святославич під час Хрещення народу  промовив таку молитву: Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати Тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на Тебе і на твою силу, одолів я підступи його!

Офіційним державним святом День Хрещення Київської Русі — 28 липня — став згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2008 році. Слід додати, що 28 липня вважається днем смерті Князя Володимира, а саме хрещення, найбільш ймовірно, відбулося 14 серпня (за новим стилем).

    Книжкова   виставка літератури   "  Хрещення  Київської Русі: погляд крізь століття" .  Користувачі Кирило-Ганнівської  бібліотеки-філії знайомляться   з   історичною літературою, яка широко розкриває   період князювання  Володимира  і буде цікава  поціновувачам   літератури з історії України.

• 
  

         28 липня День Української Державності.  Свято відзначатиметься щорічно 28 липня, у день Хрещення Русі.  Рішення про це прийняли депутати на засіданні Верховної Ради 31 травня 2022 року.     День Української  державності  встановлено Указом  Президента  України  від 24  серпня 2021 року  з  метою  утвердження  понад  тисячолітніх  традицій  українського  державотворення,  яке  корінням  сягає  часів  заснування  міста  Києва та розквітло  за  князювання  Володимира  Великого.

20 липня -Міжнародний День шахів та День шахів в Україні

      ПОРАДИ   ДЛЯ  БАТЬКІВ,  ЯК  НАВЧИТИ ДИТИНУ   ГРИ  В  ШАХИ

Кожен батько мріє про те, щоб його дитина виросла розумною, вихованою і високоінтелектуальною людиною. Саме тому більшість із них намагаються ще з раннього віку записати своє дитя в різні розвиваючі гуртки. В цьому сенсі найбільшим попитом користуються ігрові секції. Адже саме гра сприяє швидкому пізнанню світу для майбутніх геніїв.

Щоб правильно визначитися з такою грою, важливо пам'ятати про те, що вона має бути не тільки цікавою, але й корисною. Тому шахи для дітей зазвичай сприймаються як чудовий спосіб для розвитку їхнього інтелекту.

ЯКА КОРИСТЬ ДІТЯМ ВІД ШАХІВ

Досить часто батьки цікавляться питанням: як правильно вчити дитину грати в шахи? На початковому етапі дуже важливо визначити для себе основні переваги такої гри, яких насправді є дуже багато:

• Перш за все, це гра, що змушує гравців добре продумувати кожний свій крок.
• Для досягнення поставленої мети - перемоги, важливо бути зібраним і уважним. Таким чином, малюк з раннього віку вчиться проробляти свій план на декілька кроків наперед і передбачувати результати своїх дій.
• Це ідеальне тренування для логічного мислення.

У кожного гравця «прокидається» бажання отримати перемогу, а це означає, що дитина вміло демонструє власну винахідливість.

• Кожний програш - чергова можливість навчитися бути більш самокритичним, аналізувати свої кроки, щоб зрозуміти, де саме була допущена помилка.
• Коли ми вчимо дитину грати в шахи - ми вчимо його посидючості і зібраності. Це дуже важливий аспект для гіперактивних дітей.

Таким чином, користь від гри в шахи досить велика, і це дає можливість батькам впевнено вибирати це приладдя для розвитку дитини.

З ЯКОГО ВІКУ МОЖНА ПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ

Ідеальний вік для початку навчання - 3 роки. Саме такої думки притримується велика кількість педагогів і дитячих психологів. Це пояснюється тим, що саме в такому віці діти починають розуміти свою самостійність, а також вони виказують щиру зацікавленість і своє захоплення від навколишнього світу. Цей вік часто називають віком маленького «чомучки». Діти дуже люблять гратися в ігри і повністю віддаються тим процесам, які їм дійсно до душі - збирання конструктора, ліплення виробів з пластиліну і таке інше.

До навчального процесу найчастіше залучаються всі члени сім'ї, що дає можливість їм зміцнити взаєморозуміння на емоційному рівні. При цьому варто пам'ятати, що ні в якому разі не можна постійно піддаватися дитині, мотивуючи це небажанням її образити. В результаті це призведе до того, що дитя швидко звикне до легких перемог. І тому кожна нова поразка буде викликати у нього бурю негативних емоцій.

Розбираючись з тим, як вчити малюка грати в шахи, важливо пам'ятати - дитина ні в якому разі не повинна перевтомлюватися. Інакше вона швидко втратить інтерес до гри, і буде намагатися займатися чимось іншим.

ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДИТИНУ

Діти молодшого віку завжди готові для сприйняття нового матеріалу, освоєння нових ігор. Разом з тим, вони так само швидко можуть і втратити зацікавленість. Що стосується шахів – то це гра, яка вимагає від гравців посидючості і терпіння, і саме це викликає певні складнощі для маленьких вертунів.

Тому батьки намагаються знайти підхід до свого малого, щоб зацікавити його і мотивувати продовжувати грати в шахи. Для досягнення цієї мети можна скористатися деякими прийомами:

• Особистий приклад. Дітям подобається наслідувати дорослих, тому, якщо вони побачать, як батьки грають в шахи - їм неодмінно захочеться приєднатися.
  
• «Підігріваємо» зацікавленість. Можна придумати сімейний шаховий турнір. Попросіть дитину допомогти комусь із учасників - мамі, татові, бабусі, дідусеві або старшому братові чи сестрі. В результаті дитина відчує свій авторитет.
• Відведіть дитину в шахову секцію. Саме тут він зможе побачити, як його однолітки змагаються один з одним.

Це три основні прийоми, які допоможуть підтримувати інтерес юного гравця, не дозволяючи йому відмовлятися від розпочатої справи.

ПРАВИЛА ГРИ

Правила гри в шахи - один з найскладніших і обов'язкових етапів в процесі навчання. Щоб у дорослих була можливість самостійно пояснити всі правила, рекомендується для початку врахувати кілька важливих принципів:

• Заняття мають тривати не більше 10 хвилин на день, щоб дитина не втомлювалася.
• Всі заняття повинні проходити виключно у формі гри.
• Ознайомлювати дитину з правилами рекомендується поступово – за принципом «від простого до складного».

Пояснюючи малюкові, як ходять фігури, важливо не поспішати і не намагатися викласти всю інформацію за один раз. В першу чергу треба розповісти йому про пішаки:, як вони ходять і як «з'їдають» інші фігури.

Після цього можна розставити пішаки на дошці і запропонувати дитині спробувати зіграти тільки ходів цими фігурами. Перемогу отримує учасник, якому вдалося першому дістатися до протилежного боку дошки, зберігши при цьому найбільшу кількість пішаків.

Щоб закріпити цей навик, бажано зіграти кілька партій підряд. Для поступового ускладнення завдання краще за все додавати фігури в гру по одній, пояснюючи їхнє значення. Після того, як всі фігури будуть в грі - можна розповісти дитині сенс таких популярних термінів, як «шах» і «мат».

МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ

Існує безліч різних методик, які допоможуть навчити дитину грати в шахи. Однак при цьому важливо дотримуватися одного принципу - малюк буде краще сприймати інформацію, якщо про гру йому розповість мама або тато:

• В першу чергу, треба розказати малому про те, що шахи - найдревніші змагання, які дійшли до сучасності.
• Знайомство з шахівницею, яка виступає в ролі справжнього поля бою. Вивчаючи правила гри в шахи для дітей, необхідно ознайомити малюка з функцією кожної фігури-бійця.
  
• Можна побудувати урок таким чином, щоб кожне заняття було окремо присвячено певній фігурі. Далі можна попросити дитину самостійно підготувати «поле бою» до «бою» і розставити фігури на свої місця. У разі неправильної розстановки треба про це сказати дитині, і попросити повторити процес ще кілька разів.

Кожен батько повинен пояснити дитині ще одне важливе правило: для перемоги в шахах особливу роль відіграє не кількість фігур, а продуманий хід, який може вирішити всю гру. Тому слід детально розповісти про те, яким чином пересуваються фігури.