субота, 9 травня 2020 р.

Свято матері

 
    Коли День матері 2020 в Україні – історія і традиції Дня матері / acc.cv.ua

    День матері 2020 в Україні, традиційно, святкують в другу неділю травня. Це свято не вважається державним, тож офіційного вихідного у цю дату не має. Проте даний факт не заважає українцям висловлювати слова подяки матерям та дарувати квіти й подарунки.

       Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
      На День матері діти дарують своїм матерям квіти, святкові листівки, роблять якісь подарунки власними руками, присвячують мамам пісні та вірші. Якщо говорити про дорослих дітей, то прийнято дарувати подарунки, щоправда, до них вже жодних побажань немає – головне, що вони були від серця та з добрими намірами.

     Матір віддавна вважають символом берегині родини.  День матері уперше почали відзначати після Першої світової у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині та Чехословаччині. До цього Британія святкувала так звану «материнську неділю» – у четверту неділю Великого посту.  Ідею віддати жінкам одну з неділь у році озвучували у США ще наприкінці 1800-х років, але тоді підтримки вона не отримала. Офіційно вітати всіх мам на планеті почали тільки на початку 20 століття завдяки сприянню окремих американських активісток.  У християн 10 травня також асоціюється з Матір’ю Божою, до якої віряни звертаються, просячи заступництва і допомоги. У травні люди висловлюють подяку материнській самопожертві, коли природа виряджає планету у пишні убори весняних квітів.  День матері в Україні уперше відзначили у радянському Львові – у 1929 році. Відтоді українки поширили цю традицію на землі Тернопільської області і Східної Галичини. Невдовзі СРСР заборонив відзначення цього свята, а вже з 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій Свято матері повернулося до України. Офіційно День матері святкують в Україні з підписанням президентом відповідного указу від 10 травня 1999 року.
      Мама… Слово, яке вперше вимовляє дитина. Людина, яка присутня у нашому житті в реальній чи ідеальній сферах. На її плечі й душу покладено найважчий та водночас найвеличніший обов’язок – дати плоть, життя Божій іскрі.
     Образ матері присутній у кожного письменника, художника, музиканта.
Матір увіковічнюють в папері, полотні, мрамурі, мелодії…  Впродовж століть нові генерації творців підняли цей найсильніший образ у височінь, у вічність, підкреслили його всеохопність.
         
Андрій Малишко

ПІСНЯ ПРО РУШНИК
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.



четвер, 7 травня 2020 р.

Перемога в ім"я життя

    
     

                              
        Кожен час має своє покликання і своїх героїв. Маємо їх і ми, українці. Незримий історичний та енергетичний зв’язок існує, є очевидним між видатними діячами українського визвольного руху княжої та козацької доби, часів української революції та Другої Світової війни, часів відродження української державності і Героями Майдану, воїнів- захисників українського Донбасу. Всі вони без винятку полягли за Україну, полягли за наше майбутнє, полягли за всіх нас. Набираймося від них міцності духу, незламності та сили задля того, щоб будувати таку Україну, про яку вони мріяли і за яку вони віддавали своє життя! У травні ми вшановуємо пам’ять тих, хто поліг на полі бою, спалених, знищених, закатованих, але не скорених.
   
      Кирило-Ганнівська бібліотека-філія  організувала перегляд   книжковоі   виставки-панорами    "Перемога  в  ім"я  життя" ,   яка  присвячена  Дню  пам"яті  і  примирення   та   75-й  річниці      Перемоги   у   Другій  світовій   війні.   Битва з нацизмом – далека історія для більшості сучасників. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від  нацистської      навали. Святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну та її героїв, їх подвиги, радощі перемог та біль втрати бойових друзів, зробити все для того, щоби ніколи не перервався зв’язок поколінь. Книги, , газетно-журнальні статті, фото представлені на експозиції, допоможуть більше дізнатися про боротьбу нашого народу проти    нацизму та вшанувати пам’ять наших дідів та прадідів.


                                          






               

четвер, 23 квітня 2020 р.

Чорнобиль: вічний спомин, гіркий біль.

26 квітня 1986 року, тридцять чотири роки тому, сталася жахлива трагедія на Чорнобильській АЕС, масштабна катастрофа, яка згубила життя багатьох тисяч людей. Багато людських доль обпалила своїм смертоносним сяйвом Полинова зоря, як зазвичай називають цю аварію. Час невблаганний… спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день чорнобильської трагедії залишається величезним горем для нас, українців.
   на приборкання атомної стихії залучалися тисячі людей. У страшенну чорнобильську зону з Полтавщини було відправлено 15600 чоловік, у їх числі були і наші односельці:
Іванов Василь Іванович, народився 6 грудня 1969 року в селі Яцино-Окарі Зіньківського району. 1985 року закінчив Кирило-ганнівську восьмирічну школу, потім навчався в професійно – технічному училищі в Писаревщині Диканського району. Здобув спеціальність водія та електрика з 1987 по 1989 рік служив у армії, у внутрішніх військах у Чорнобилі. Був водієм. За добросовісну службу нагороджений медаллю.
Інвалід ІІІ групи.
Канава Володимир Володимирович
народився
19 травня 1954 року в селі Шевченки. Після закінчення Кирило-Ганнівської восьмирічної школи навчавсь в Зіньківському професійно-технічному училищі, де здобув професію водія та електрика. З 1972 по 1974 рр. служив в армії потім працював електриком колгоспу «Росія».
  Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській Атомній Електростанції з 22 липня по 2 вересня 1986 року. За цей час 7 разів виїздив у найнебезпечніше місце-до реактора. У 2004 році вийшов на пільгову пенсію як ліквідатор на ЧАЕС.

Фірчук Іван Онуфрійович, народився 16 червня 1959 року в селі Черешеньки Винницького району Чернівецької області. Закінчив восьмирічну школу, навчався в Чернівецькому технікумі життєво-комунального будівництва. 1978-1980 роки–служба у внутрішніх військах під Москвою та у Молдові. Разом із сімєю переїхав д осела Шевченки Зіньківського району. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 20 по 31 травня 1986 року, працював з дозиметром. У віці 50 років, як ліквідатор вийшов на пенсію. Помер і похований у с. Шевченки.
  
 Юмашев Микола іванович, народився 18 травня 1943 року в селі Кирило-Ганнівка. Після закінчення семерічки працював у колгоспі фуражиром. Військову службу проходив у Естонії, був помічником кухаря. 3 червня п овересень 1986 року був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС. Спочатку був кухарем, а потім працював в зоні реактора. Після повернення працював у колгоспі «Росія» трактористом.
Помер 25 жовтня 2002 року. Похований у селі Кирило-Ганнівка.

Живе у селі Миколївка Кирило-Ганнівської сільської ради гарна жінка, чуйна і доброзичлива, яка довгий час проживала у місті Полтава, а зараз повернулася до рідної серцю Миколаївки. Це Гуля Любов Павлівна. Вона пише вірші, які мов пісня несуть у собі ніжність і красу. Один із її віршів присвячений Чорнобильській катастрофі. 



     Чорнобиль


Чорнобиль, Чорнобиль-
Сумний вітер віє
Чорнобиль, Чорнобиль-
Там згаслі надії



Чорнобиль, Чорнобиль-
Там туга і горе
Чорнобиль, Чорнобиль
Сумні дзвонять дзвони



Це-символ скорботи,
Це символ біди, 
Як пам’ятник горю
Пізнали всі ми



Нехай не повтореться
Більше біда,
Чорнобилю-ні!
Хай сад розквіта



Нехай зацвітуть
На Чорнобиль-землі
Красуня калина
Й квітки на весні



Міста де лиш тіні та туга живуть
Всім спати дорослі 
Нехай не дають



Тоді лише зможе
Матуся-Земля
Шовковими квітами
Вкрити поля.


Кирило-Ганнівська бібліотека-філія підготувала книжкову виставку літератури до 34-річниці аварії на Чорнобильській АЕС.

понеділок, 20 квітня 2020 р.

Життєвий "Вир" Григорія Тютюнника

Український письменник Григорій Михайлович Тютюнник Народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині.
З 1938 р. — студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна.
Добровольцем пішов на фронт, двічі його тяжко поранено, двічі тікав з полону, брав участь у діях партизанських загонів — на території Кіровоградщини та Чехословаччини.
Письменник важко пережив роки війни, до кінця життя мав відломок біля серця. Після воєнних років був на педагогічній праці, працював співробітником львівського журналу «Жовтень», вів активну й напружену літературну діяльність. Творчий доробок митця складає збірка оповідань «Зоряні межі» (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957). Вже після смерті письменника світ побачив його збірку поезій воєнного часу «Журавлині ключі» який опубліковано 1963 року.
Роман Григорія Тютюнника «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання й відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.
Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостроактуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість показав своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.
До 100-річчя від дня народження відомого письменника - земляка Кирило-Ганнівська бібліотека-філія підготувала перегляд "Життєвий "Вир Григорія Тютюнника".

середа, 15 квітня 2020 р.

Великдень - світле Христове Воскресіння

Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – свято зі свят і торжество всіх торжеств. З усіх великих християнських свят церковного року воно найбільш давнє, урочисте й радісне. Великдень символізує перемогу над смертю Ісуса Христа, котрий прийняв смерть за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних бід. До цього світлого дня християни готуються заздалегідь та з великим трепетом. Віряни дотримуються Великого посту, обмежуючи себе у харчуванні та інших задоволеннях, аби очиститися й гідно зустріти Світле Христове Воскресіння.



Кирило-Ганнівська бібліотека-філія підготувала прес-викладку "Великдень - світле Христове Воскресіння" до свята Пасхи.

неділя, 12 квітня 2020 р.

"Марина та Сергій Дяченки - зоряне подружжя фантастів"

Марина та Сергій Дяченки — володарі багатьох міжнародних літературних премій у галузі фантастики, свого часу їх було визнано найкращими фантастами Європи.Сергій Дяченко народився 14.04.1945 р. у Києві. Закінчив Київський медінститут, працював лікарем-психіатром, кандидат біологічних наук. Закінчив сценарний факультет ВДІКу в Москві (1989). Лауреат Державної премії України за сценарій фільму «Зірка Вавілова». Автор сценарію шестисерійного художнього телефільму «Hіколай Вавілов» та художнього фільму «Голод-33». Марина Дяченко народилася 23.01.1968 р. у Києві. Закінчила Київський театральний інститут (1989), професійна акторка театру та кіно. Знамените письменницьке подружжя дебютувало романом-фентезі «Брамник» (1994), за який отримали премію Єврокону-96.
Ними написано 25 романів, десятки повістей та оповідань, кілька дитячих книжок. Найвідоміші їхні твори: «Ритуал» (1996), «Бастард» (1996), «Шрам» (1996), «Відьмин вік» (1997), «Печера» (1998), «Останній Дон Кіхот» (2000), «Варан» (2004), «Ключ від королівства» (2005), «Vita nostra» (2007) та інші.
Кирило-Ганнівська бібліотека-філія підготувала книжкову викладку літератури "Марина та Сергій Дяченки - зоряне подружжя фантастів" до 75-річчя від дня народження Сергія Дяченка.

вівторок, 7 квітня 2020 р.

Книжки-ювіляри 2020 року


Ювілей – це особливе святкування круглої дати якоїсь події, важливої дати. Загалом ювілеї заведено святкувати саме у людей, але навіть книги мають свої круглі дати. Звісно, не завжди є змога чітко визначити дату написання та публікації якогось літературного твору, але деякі дати є чітко відомими. Тож дуже корисно знати, які є книги-ювіляри на 2020 рік в Україні.
Перелік таких книг, збірників та творчих доробків дуже великий. Ось деякі з відомих книг, які святкуватимуть свій черговий ювілей цього року:
Українська література
·         185 років від дня публікації книги Миколи Гоголя «Тарас Бульба" (1835)
·         180 років від дня публікації збірки поезії Тараса Григоровича Шевченка«Кобзар» (1840)
·         175 років від дня публікації «Заповіту», «І мертвим, і живим...», «Кавказ», «Наймичка», «Єретик» Т. Г. Шевченка (1845)
·         175 років від дня публікації роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» (1845)
·         145 років від дня публікації книги Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875)
·         145 років від дня публікації книги Івана Нечуя-Левицького«Маруся Богуславка» (1875)
·         130 років від дня публікації оповідання Бориса Грінченка «Олеся» (1890)
·         85 років від дня публікації книги Юрія Яновського «Вершники» (1935)
·         40 років роману від дня публікації книги Павла Загребельного «Роксолана» (1980)

185 років від дня публікації книги Миколи Гоголя «Тарас Бульба" (1835)
·         180 років від дня публікації збірки поезії Тараса Григоровича Шевченка«Кобзар» (1840)
·         175 років від дня публікації «Заповіту», «І мертвим, і живим...», «Кавказ», «Наймичка», «Єретик» Т. Г. Шевченка (1845)
·         175 років від дня публікації роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» (1845)
·         145 років від дня публікації книги Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875)
·         145 років від дня публікації книги Івана Нечуя-Левицького«Маруся Богуславка» (1875)
·         130 років від дня публікації оповідання Бориса Грінченка «Олеся» (1890)
·         85 років від дня публікації книги Юрія Яновського «Вершники» (1935)
·         40 років роману від дня публікації книги Павла Загребельного «Роксолана» (1980)

Зарубіжна література
·         435 років від дня публікації «Галатеї» Мігеля Сервантеса (1585)
·         425 років з часу публікації всесвітньовідомої трагедії Вільяма Шекспіра«Ромео та Джульетта» (1595)
·         235 років з дати публікації книги «Пригоди барона Мюнхаузена» Еріха Распе (1785)
·         200 років від дня публікації «Айвенго» Вальтера Скотта (1820)
·         155 років тому вперше було опубліковано роман «Вершник без голови», який було написано Томасом Рідом (1835)
·         150 років тому Жюль Верн опублікував один з найвідоміших творів сучасності – роман «20000 льє під водою» (1830)
·         130 років тому було опубліковано відомий твір «Портрет Доріана Грея», написаний Оскаром Уайльдом (1810)
·         120-річчя відзначає відома казка «Чарівник країни Оз», написана американським письменником Лайменем Френком Баумом (1900)
·         120 років томку був виданий роман «Хрестоносці» (в деяких виданнях «Мечоносці»), написаний Генриком Сенкевичем — відомим польським письменником (1900)
·         115 років тому вийшов роман відомого французького письменника Жюля Верна «Маяк на краю світу» (1905)
·         80 років від дня публікації книги Ернеста Хемінгуея «По кому подзвін» (1940)
·         70 років тому був виданий роман відомого американського письменника Рея Дугласа Бредбері «Марсіанські хроніки» (1950)
·         200 років тому була опублікована відома поема «Руслан та Людмила», яку написав Олександр Пушкін (1820)
·         185 років тому було опубліковано ще один твір Олександра Пушкіна, а саме повість «Єгипетські ночі» (1835)
·         140 тому світ вперше побачив роман Федора Достоєвського «Брати Карамазови» (1875)
·         110 років тому написана п’єса відомого російського письменника Максима Горького «Васса Желєзнова» (1910)
·         105 ювілей відзначає книга «Пан із Сан-Франциско», написана Іваном Олексійовичем Буніним (1905)
·         95 років тому був написаний відомий фантастичний роман «Голова професора Доуеля», його автор — письменник-фантаст Олександр Романович Бєляєв ( 1925)
·         65 років тому був опублікований відомий та дуже популярний роман «Лоліта» Володимира Набокова (1955) 55 років тому Микола Носов опублікував дуже популярну дитячу книгу «Незнайко на Місяці» (1965)

У Кирило-Ганнівській бібліотеці-філії влаштовано книжкову виставку літератури «Книжки-ювіляри 2020 року». На ній розміщені книги українських та зарубіжних авторів, які в цьому році святкують свої ювілеї.