5 червня - Всесвітній день охорони навколишнього середовища

 

5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається одним з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно відзначається в більш ніж 100 країнах світу.

Охорона навколишнього природного середовища - це важлива та актуальна форма у взаємодії людини і природи. Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової спільноти.

Історія свята починається 15 грудня 1972 року, коли Генеральна Асамблея ООН оголосила 5 червня Всесвітнім днем охорони навколишнього середовища. Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, яке надійшло 11 травня 1971 генеральному секретарю ООН. Звернення підписали 2200 діячів науки і культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища.

"Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить з нами", - так було поставлено питання в цьому зверненні. У 1972 році в Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція по захисту навколишнього середовища, на якій були присутні представники 113 держав світу. Учасники конференції прийняли рішення про щорічне проведення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища 5 червня.

Святкування цього дня щороку допомагає привернути увагу суспільства до проблем навколишнього середовища і підкреслює гостру необхідність у зміні ставлення людини до раціонального використання та відновлення природних ресурсів.

Довкілля — мовчазна жертва війни: як російська армія вчиняє екологічні злочини й порушує права людини

Війна завжди призводить до неймовірних та непоправних страждань. Люди гинуть, втрачають здоров’я, родини, друзів, домівки. Серед численних злочинів Росії проти України та українського народу є ті наслідки, яких відчуватиме не одне покоління людей і за межами нашої держави. Йдеться про екологічні злочини, які цинічно вчиняють росіяни, або – екоцид.Фото: ДПСУ

Довкілля часто називають мовчазною жертвою війни. Спалені промислові об’єкти, ліси, забруднена мінами і снарядами ґрунти, затоплені вугільні шахти, підірвані споруди, загиблі тварини й знищені рослини – справа рук і зброї російських окупантів, які ведуть бойові дії на території нашої країни.

РФ знищує українську природу нещадно, свідомо, не вагаючись. І порушує право на безпечне для життя та здоров'я довкілля не лише громадян України, а й всього людства. Це виклик, відповідати на який має не лише наша держава, а й увесь цивілізований світ.

Який вплив війни на довкілля? Російська екоцидна політика спрямована на порушення прав людини!

Майже 10 років безперервного знищення наших природних багатств, масштаби якого збільшились після 24 лютого 2022 року. Наслідки російської збройної агресії для екологічної безпеки України вже зараз можна назвати катастрофічними.

Завдані окупантами збитки довкіллю Міністерство довкілля та природних ресурсів України наразі оцінює в 2 108 млрд гривень. Такі дані станом на 11 жовтня 2023 року. З них збитки від забруднення повітря – 1 078,7 млрд гривень, ґрунтів і землі – 984,4 млрд гривень, води – 60,7 млрд гривень. За півтора року війни Держекоінспекція зареєструвала понад 2500 звернень щодо російських злочинів проти довкілля. І це далеко не остаточні цифри.

Суха статистика приховує набагато більше. За цифрами – реальна катастрофа як для нашої природи, так і для нас самих. Коли ми говоримо про російські екологічні злочини під час війни, то йдеться й про порушення основоположних прав людини – на життя та здоров’я.

        Питання якості повітря - це питання нашого виживання

Говорити про руйнівний вплив війни на довкілля, окремо розділяючи повітря, воду та землю, досить складно, адже в природі все взаємопов'язано. Так, забруднення повітря — це водночас забруднення вод і ґрунтів.

Масовані артилерійські та ракетні обстріли російськими окупантами нафтобаз, нафтопереробних заводів, інших промислових об’єктів призводять до викидів токсичних речовин у повітря.

Наведу один приклад. За підрахунками екологів, під час горіння нафти (пожежі на нафтобазі з кількома резервуарами) в атмосферне повітря викидається приблизно стільки ж забруднювальних речовин, скільки виробляє весь транспорт Києва за місяць.

Значне забруднення повітря може мати значний негативний вплив на здоров'я у довготривалій перспективі.

Радіаційна загроза через російський тероризм

У перший же день повномасштабного вторгнення окупанти захопили Чорнобильську АЕС, зона відчуження понад місяць була в окупації. Експерти називали ситуацію дуже небезпечною.

А на початку березня 2022 року російські військові свідомо обстріляли найбільшу працюючу в Європі атомну станцію – Запорізьку. Територія ЗАЕС досі перебуває під контролем загарбників. Вони не лише порушують режим експлуатації станції, а й використовують її сховища для зберігання техніки та розташування живої сили, підривають боєприпаси.

Такі дії РФ створюють радіаційну небезпеку. І це – не локальна проблема. Як у випадку з ЧАЕС, так і в разі пошкодження ЗАЕС, негативні наслідки матиме не лише Україна. Зона радіаційного забруднення може поширитися на країни Східної Європи та північної частини Близького Сходу. Наслідки ймовірної аварії в центрі Європи відчує не одне покоління людства.

Ядерний тероризм Росії загрожує всьому світу. Міжнародній спільноті варто вжити більш дієвих кроків, аби зупинити це! Адже навряд чи агресор дослухається до вимоги майже 70 країн світу, які підтримали резолюцію МАГАТЕ щодо повернення ЗАЕС під повний контроль України.

Вода стала зброєю в руках окупантів

Вода – цінний ресурс для людини й довкілля. Вона дає життя й все поєднує в одну велику систему. Саме через це війна має такий нищівний вплив на водні ресурси. Навмисний підрив російськими військовими греблі Каховської ГЕС у ніч проти 6 червня 2023 року став найбільшою техногенною катастрофою за останнє десятиліття.

Це призвело до загибелі людей, затоплення десятків населених пунктів, десятків тисяч гектарів територій, зокрема, заповідних, знищення унікального біорізноманіття, забруднення Дніпра й Чорного моря, втрати системи зрошення, та саме водосховище перетворилося на пустелю. Цей теракт призвів до жахливих наслідків для десятків тисяч людей, інфраструктури та довкілля.

Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 441 КК України за фактом екоциду, до якого призвів підрив дамби Каховської ГЕС.

Про те, що такі дії окупантів мають одержати кваліфікацію екоциду на міжнародному рівні, наголосив особисто під час зустрічі з представниками Незалежної комісії ООН з розслідування порушень в Україні.

Загалом вплив на водні екосистеми є руйнівним з перших днів війни. Воєнні операції на території Чорного та Азовського морів, цілеспрямовані обстріли водогонів, водонасосних станцій, водоочисних споруд та каналів. Саме пошкодження та руйнація цих об’єктів позбавляє людей доступу до питної води. Це ще один фактор порушення прав людини. Генеральна асамблея ООН визнає доступ до води одним із базових прав людини, а порушення таких прав, підрив об’єктів водопостачання, дамб, мінування берегів водосховищ, обстріли водогонів можуть трактуватися як водний тероризм.

Земля, поранена війною

Негативного впливу через бойові дії зазнає й ґрунтова екосистема. Вирви від ворожих ракет, авіабомб, артснарядів, випалена земля спричиняють довготривалу деградацію довкілля. Тут треба згадати і про засмічення землі відходами зі знищених підприємств, будівель, військової техніки та нафтопродуктів. Все це може призвести до значних екологічних та соціальних проблем: втрати біорізноманіття, нестачі води, продуктів, поширення бідності, масових міграцій населення,

Повномасштабна війна перетворила нашу державу на одну з найбільш замінованих країн світу. 174 тис. кв. км – майже третина території України – небезпечні для життя. Якщо провести аналогію з іншими країнами, це половина площі Німеччини або чотири Естонії.

Заміновані землі стають невидимою смертельною пасткою для цивільних осіб, зокрема дітей. Так, за даними ДСНС України станом на 23 жовтня 2023 року, від початку повномасштабної збройної агресії 559 українців зазнали поранень від мін і вибухонебезпечних предметів, 261 особа загинула. Серед постраждалих – 68 дітей, ще 14 — загинули.

Крім життя й здоров’я, міни становлять загрозу й для психологічного стану людей, які перебувають у постійному страху перед можливими вибухами. А очищення територій може зайняти десятиліття...

Екоцидна політика РФ: потребуємо негайного захисту

Методи, які Росія застосовує під час війни проти нашої держави, свідчать про те, що агресор прагне не лише знищити нашу державу та народ, а й зробити територію України непридатною для життя. Російські військові вдаються до тактики «випаленої землі» та свідомо скоюють злочини проти довкілля, фактично використовують природу як зброю.

Наразі міжнародними злочинами визнано геноцид, злочини проти людства, агресію й воєнні злочини. Проте Україна хоче додати в цей список ще й екоцид – масове знищення рослинного чи тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення дій, які можуть спричинити екологічну катастрофу.

Справ, які Офіс Генпрокурора наразі розслідує як воєнні злочини проти довкілля, понад 265. Із них 14 кваліфікують саме як екоцид (ст. 441 Кримінального кодексу).

Сподіватися, що війна залишається в кордонах України, є самообманом. Російська екоцидна політика матиме безпосередні негативні наслідки для мільйонів людей і за межами нашої держави.

Агресор зухвало нехтує положеннями міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення, цивільної інфраструктури та природних ресурсів під час збройного конфлікту. Дії РФ є воєнним злочином і можуть кваліфікуватися як злочин проти людства.

Протидія екоциду – 8-й пункт Формули миру Президента Володимира Зеленського. Україна нині активно працює над консолідацією світової спільноти, аби Росія відповіла за знищення нашої природи, за екоцид. Вже працює новостворена Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни.

      Разом з іншими державами Україна шукає спільні відповіді на всі екологічні загрози, зумовлені російською агресією, та притягнення РФ до відповідальності за екоцид. Адже без цього неможливо буде повернутися до повноцінного мирного життя.

 

1 червня - День Захисту дітей

null 

 

У перший літній день в Україні, як і у всьому світі відзначають добре і радісне свято – День захисту дітей. 1 червня спільно з Будинком культури відбулося свято до Міжнародного Дня Захисту дітей. Під час заходу діти задонатили 700 гривень для ЗСУ.

Діти – маленькі частинки великого щастя, ім’я якому – Життя. Діти – це диво, яке наповнює життя кожного дорослого щирою радістю і теплотою. Діти так потребують любові, турботи і батьківської ласки. Так хочеться, щоб кожне дитяче серце не було обділене цим маленьким щастям. У День Захисту дітей кожній дитині хочеться побажати мати міцну сім’ю і всього необхідного для безтурботного дитинства. Нехай дитячі посмішки освітлюють нашу планету і кожен із маленьких мешканців нашої землі буде здоровим і щасливим. Дякуємо нашим підприємцям, які підтримали нас фінансово.

Щасливого дитинства та мирного неба над головою! 

Безпека в соцмережах

 

24 та 25 травня у бібліотеці-філії №18 користувачі мали можливість переглянути освітні серіали «Як захиститися від фейків і дезінформації» та «Персональна кібергігієна. Базові правила гігієни в інтернеті» створені для платформи Дія.Освіта Міністерства цифрової трансформації в межах «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації», що впроваджується 1+1 media та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу, з ініціативи Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки Проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» та розроблені експертами Києво-Могилянської Академії.

        В освітньому серіалі з кібербезпеки висвітлено психологію та прийоми онлайн-шахраїв, природу фейків, вірусів і дано поради, як цьому ефективно протидіяти.

 Серіал «Як захиститися від фейків і дезінформації»  надав глядачам практичні навички медійної та інформаційної грамотності, які стануть частиною їхнього життя в умовах повномасштабної війни, а також пояснив, як орієнтуватися в інформації довкола та розпізнавати дезінформацію й пропаганду.

На даному етапі інформація була дуже корисною, бо соціальні мережі переповнені матеріалами, які містять неправдиві матеріали і часто підкидаються російськими ботами та проплаченими проросійськими брехунами, щоб сіяти паніку серед українців, створювати конфліктні ситуації в коментарях.

В основному, ми отримуємо інформацію з інтернету через підписку на певні сайти, які є перевіреними на надійність (так зазначили користувачі) після перегляду фільмів. Надані матеріали були корисними та потрібними для загального розвитку.

24 травня — День слов’янської писемності і культури

                     https://youtu.be/Ba7wCiZwPvc?si=lGaPqiw7eUoVjThk

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.»

Панас Мирний

 

    Щороку 24 травня у всіх слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури й урочисто прославляють творців слов’янської писемності святих Кирила і Мефодія – вчителів словенських. Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного і благочестивого роду й проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.

    Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

    Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

    Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

    Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

    Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

    В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ?

Брати Мефодій і Кирило народилися у Візантійській імперії, в місті Салоніки, відповідно у 815 та 827 роках, в родині військового. Деякі історики вважають, що родина була болгарською, інші приписують братам грецьке походження, проте відомо, що вони розмовляли й на слов’янській мові.  Подорослішавши, старший Мефодій розпочав службу у війську, а молодший Кирило став студентом університету в Константинополі, де вивчив багато мов, а також математику,  астрономію, діалектику, риторику й філософію. Після навчання він кілька років працював бібліотекарем у церкві Святої Софії та викладачем філософії в університеті. Блискучий переможець філософських диспутів, Кирило був помічений патріархом Ігнатієм та увійшов до делегації богословів, відправленої до двору арабського халіфа.

Тим часом Мефодій закінчив військову кар’єру і став ченцем, а згодом настоятелем монастиря у Віфанії.  В 856 році й молодший брат полишив активну діяльність вченого-богослова, приєднавшись до Мефодія в монастирі. Але життя братів у келії тривало недовго — у 860-му патріарх Ігнатій послав їх з місією до хазарських племен. Під час подорожі Кирило знайшов мощі святого Климента — першого відомого в історії місіонера-християнина на слов’янських землях. З цими мощами брати не розлучалися більше ніколи.

СЛОВ’ЯНСЬКА АБЕТКА

Християнство в Східній Європі тоді проповідували здебільшого місіонери короля Карла Великого, відповідно проповіді й книги були на латині. У 862 році до візантійського імператора надійшло прохання від князя моравського Ростислава — він просив перекласти священні книги зрозумілою його підданим мовою. Імператор доручив цю місію Кирилу й Мефодію, як знавцям слов’янської мови. Невідкладно почавши працювати над слов’янською абеткою, брати разом зі своїми учнями водночас взялися до масштабної роботи з перекладу Євангелій, Апостолу й Псалтиря. Отримавши наказ їхати з християнською місією до слов’ян, вже наступного року Кирило й Мефодій розпочали свою діяльність у Моравії — навчали грамоті, проводили богослужіння, відкрили богословську школу. 

Викликавши проповідників до себе, Папа Адріан ІІ після спілкування з ними визнав доречним служіння мовою місцевого населення та надав Кирилу й Мефодію спеціальний документ, який посвідчував їхнє право на таку діяльність. Проте подорожі не судилося скінчитися добре — під час перебування в Римі Кирило важко захворів і оселився в одному з місцевих монастирів, де в 869 році помер. 

ЛАТИНСЬКА МОВА VS СЛОВ’ЯНСЬКА МОВА

Мефодій знову повернувся в Моравію, вже як папський легат. Це полегшило його роботу, але ненадовго — князя Ростислава змінив князь Святополк, прихильник латиномовних священників, і 870 року Мефодія було ув’язнено. Допомогло звільнитися йому лише втручання Папи Римського, проте беззаперечний дозвіл на служіння слов’янськими мовами було скасовано — спершу Мефодій мав відслужити месу на латині, а вже потім перекладати її для місцевих слухачів. Проте проповідник не скорився, а продовжував таємно проводити обряди й богослужіння слов’янською. Після чергової скарги на нього вищому церковному керівництву Мефодію знову довелося їхати до Риму й ціною неймовірних зусиль відстоювати свою точку зору. Зрештою, Мефодій знову отримав папську буллу на служіння місцевими мовами. Кілька останніх років життя чоловік провів у Константинополі, а останнім перекладом Мефодія став Старий Завіт. Помер проповідник, повернувшись у Моравію, у 885 році. 

Віддавати шану Кирилу та Мефодію у східних слов’ян було прийнято здавна — братів було канонізовано церквою як святих в X столітті й визнано рівноапостольними — тобто прирівняними до учнів Христа, перших проповідників християнства в світі. Завдяки створеній ними абетці отримала свій розвиток писемність Київської Русі і невдовзі грамотність у державі наших пращурів стала поширеним явищем. 

День слов’янської писемності та культури відзначають в слов’янських державах, щоправда, назви свята можуть дещо різнитися — приміром, Північна Македонія називає його Днем всеслов’янських просвітників і вчителів.  В Україні свято встановлене Указом Президента України від 17 вересня 2004 року.

ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ В ІСТОРІЇ

·         863

Кирилом і Мефодієм створено слов’янську абетку, здійснено перші переклади релігійних книг та розпочато діяльність з просвіти населення на слов’янських землях.

·         1057

Цим роком датується Остромирове Євангеліє — книга, яку вважають найдавнішою з усіх, написаних кирилицею.

·         1863

Святійшим Синодом Російської імперії на честь 1000-літнього ювілею слов’янської абетки проголошено щорічне святкування на честь преподобних Мефодія й Кирила. В ті часи, за старим стилем, датою святкування було 11 травня.

·         1880

Римським Папою Левом XIII день віддання шани Кирилу й Мефодію було впроваджено в календар Римо-католицької церкви.

·         1980

Завдяки Римському Папі Іоанну Павлу II Кирило й Мефодій отримали статус покровителів Європи нарівні з Бенедиктом Нурсійським.

·         2004

Президентом України видано Указ, згідно з яким 24 травня проголошено на офіційному рівні Днем слов’янської писемності й культури.

Захоплюючі таємниці Артура Конан Дойла

 

https://youtu.be/GNvJSBPdA8k?si=WgkzHlqN7QYM4m9z

Захоплюючі таємниці

Артура Конан Дойла

(до 165-річчя від дня народження Артура Конан Дойла, англійського прозаїка)

ЛІТЕРАТУРНЕ ДОСЬЄ

Артур Конан Дойл (1859–1930) – британський письменник, автор пригодницьких, історичних та фантастичних романів. Перш за все відомий своїми романами про пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона. Саме Артур Конан Дойл вважається творцем класичних персонажів детективної, науково-фантастичної та історико-пригодницької літератури.

Усе своє життя письменник цікавився різними галузями науки, мистецтва, спорту. Постійні тренування зробили його дужим і оптимістичним, подарували творче довголіття та неабияку працьовитість.

Артур Конан-Дойл – один із класиків кримінального детективу. Медик за професією, він працював лікарем під час англо-бурської війни. Знання медицини, хімії, психології допомогли йому в художньому втіленні тематики, пов'язаної з криміналістикою.

В історії зарубіжної літератури є образи, які ніколи не вмирають. Перші твори про Шерлока Холмса А. Конан Дойл почав писати на початку 1880-х років. У 1892 р. вийшла друком збірка оповідань «Пригоди Шерлока Холмса». Потім таких збірок буде ще декілька: «Спогади про Шерлока Холмса» (1892–1893), «Повернення Шерлока Холмса» (1905), «Випадок із судової практики Шерлока Холмса» (1927). Окрім того, були надруковані й окремі детективні повісті: «Собака Баскервілів» (1901–1902), «Долина жахів» (1914–1915).

Шерлок Холмс прославився тим, що розслідував злочини, які здійснювали люди різного віку. Разом із тим він намагався зрозуміти, що штовхає людину на злочин. Відомо, що всі злочини проходять через людську свідомість, стаючи вчинками. Детективи про Шерлока Холмса уславлюють людський розум і його безмежні можливості на шляху подолання зла.

Дослідники вважають Конан Дойля першим письменником, який наділив сищика живим людським характером. Привабливість його героя – у шляхетності й доброті, співчутті до принижених і ображених, прагненні прийти їм на допомогу; у багатстві душі, любові до прекрасного; у неприйнятті насильства, жорстокості. Наслідком літературної діяльності Конан-Дойля стало сімдесят томів книг. А загалом у творчості письменника виділяються три великі напрями: детективи, історичні романи, фантастика.

Найбільш відомі (після творів про Шерлока Холмса) науково-фантастичні повісті Конан Дойля «Загублений світ», «Отруєний пояс», «Білий загін» та інші.

22 травня виповнюється 165 років від дня народження Артура Конан Дойля.

Ми всі його знаємо, читаємо й любимо його пригодницькі книжки. Його герой приватний детектив Шерлок Холмс, мабуть, найвідоміший британець у світі. Бібліотека-філіал №18 запрошує вас перегорнути сторінки «життя» й Шерлока Холмса й письменника Артура Конан-Дойла.

1. Сер Артур Конан-Дойл народився 22 травня 1859 року в Единбурзі. «Близнюки» за гороскопом. Лікар-офтальмолог за фахом.

2. Отримав лицарське звання за участь в англо-бурській війні.

3. На час написання «Собаки Баскервілів» був найбільш оплачуваним письменником світу.

4. Письменник мав надзвичайну фізичну силу. Прекрасно грав у крикет та більярд. Був першим випробувачем мопеда.

5. У 1890 році письменник Джон Баррі, автор «Пітера Пена», заснував любительську команду з гри в крикет. Членами команди були: Конан-Дойль, Джером, Мілн, Уелс, Кіплінг, Честертон, Вудхауз. Команда існувала 23 роки.

6. Сучасники називали Конан-Дойля «акумулятором ідей»: йому належать ідеї використання надувних гумових човнів для порятунку команд на флоті, камуфляжних сіток для артилерії, а також ідея про прокладення тунелю під Ла-Маншем.

7. Ворогував з письменником Бернардом Шоу, бо той вважав, що «у Шерлока Холмса не має жодної позитивної риси».

8. На надгробку письменника викарбувано лицарський девіз: «Вірний, як сталь, прямий, як лезо».

9. Призвище Холмс Конан-Дойль «позичив» у відомого американського поета та письменника Олівера Уінделла Холмса.

10. Фраза «Елементарно, Ватсон» не зустрічається у творах письменника. ЇЇ придумав британський сатирик Вудхаус і тільки через 14 років вона прозвучала в першій звуковій екранізації про Холмса. Й стала візитівкою детектива.

11. У Великій Британії 21 століття не має музею Конан-Дойля, але є музеї й пам’ятники великому Холмсу.

12. Кожен п’ятий британець вірить, що Шерлок Холмс існував насправді.

13. Роль Шерлока Холмса зіграли понад 70 акторів у 210 фільмах. Але найвідомішою стала роль у виконанні актора Василя Ліванова.

14. У 2019 році Королівський монетний двір випустив монету номіналом в 50 пенсів із зображенням Шерлока Холмса.

15. 2011 року нащадки Конан-Дойля офіційно дозволили написати нову книгу про Шерлока Холмса. Автором роману «Дім шовку» став британський письменник та сценарист Ентоні Горовіц.

Одним словом: «Шерлок Холмс жив і буде жити». Це елементарно!

ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ ВІДОМОГО ПИСЬМЕННИКА:

• Архітектор і художник, чиїм сином був маленький Артур, страждав від пристрасті до спиртного і психічних проблем. Через це сім'я постійно потребувала грошей.
• Мати Артура була любителькою лицарських романів і чудовою оповідачкою, чиї дивовижні історії витіснили з пам'яті хлопчика справжні спогади про його раннє дитинство.
• Дойл провів 7 років у коледжі єзуїтів. Після цього він зненавидів забобони, пов'язані з віросповіданням, а також будь-які фізичні методи виховання дітей.
• У коледжі Артур Конан Дойл терпіти не міг математику, крім того, юнака мучили однокурсники – брати Моріарті. У результаті злим генієм у творах про Холмса став професор математики на прізвище Моріарті.
• Після закінчення коледжу Дойлу довелося терміново повернутися додому, щоб переписати на себе папери і майно батька, який майже повністю збожеволів. Незабаром батько майбутнього письменника потрапив до психлікарні, де пробув до кінця своїх днів.
• Конан Дойл віддав перевагу кар'єрі лікаря, а не заняттям мистецтвом, хоча походив із творчої родини. Під час навчання медицині в університеті Единбурга він познайомився з кількома майбутніми письменниками, зокрема з Робертом Льюїсом Стівенсоном.
• Перше оповідання Дойла було опубліковане в журналі університету. На пробу пера студента надихнули Едгар Аллан По і Брет Гарт, його улюблені письменники на той момент.
• Дойл провів понад півроку на борту китобійного судна, що борознило води Арктики – за роботу корабельного лікаря він отримав 50 фунтів. Кілька років по тому Дойл здійснив аналогічну поїздку до берегів Африки.
• Дойл вирішив присвятити себе літературі, коли йому виповнилося 32 роки.
• Основних персонажів "Етюду в багряних тонах" автор спочатку назвав Шеріданом Гоупом та Ормондом Секером. Коли цей твір опублікували на сторінках літературного журналу, детектива-консультанта і його друга звали вже Холмсом і Ватсоном. Проілюструвати роман видавці запропонували батькові Дойла.
• Роман "Таємниця Клумбера" вважається одним із найдивніших творів Артура Конан Дойла – у ньому письменник розповідає історію потойбічного життя 3 буддійських ченців, які володіли надзвичайно мстивою вдачею.
• Читачі одразу ж полюбили Холмса і вимагали нових книжок про його пригоди, тоді як сам літератор більше хотів писати серйозні романи, вірші та п'єси.
• Письменник вважав одним із найбільш вдалих своїх творів роман "Білий загін" про феодальну Англію.
• Прототипом Холмса був університетський професор з Единбурга Джозеф Белл, який міг за найнезначнішими деталями зробити висновки про професію і минуле людини.
• Артур Конан Дойл писав розповіді про Холмса близько двох років. За цей час персонаж йому добряче набрид, й автор написав про смерть детектива під час сутички з лиходієм Моріарті. Публіка відмовилася змиритися з втратою, і Холмса довелося відродити з мертвих.
• У 1900 році, коли він написав знаменитий роман про собаку Баскервілів, він був найбільш високооплачуваним письменником у світі.
• На початку 20 століття Дойл повернувся до професії медика – він вирушив на війну англійців з бурами, де працював у військово-польовому госпіталі.
• Кілька років по тому Дойлу було надано дворянство і звання лицаря. Письменник двічі брав участь в единбурзьких виборах, але обидва рази зазнав поразки.
• Коли дружина письменника померла від хвороби, він одружився з жінкою, яку таємно кохав усі 10 років з моменту їхнього знайомства.

Артур Конан Дойл помер 7 липня 1930 після важкої хвороби у своєму будинку в Кроуборо (Сассекс). Він був похований неподалік від свого садового будиночка. На надгробній плиті на прохання вдови вигравіруваний лицарський девіз: «Steel True, Blade Straight» («Вірний як сталь, прямий як клинок»).